Українське жито: ціна зросла, зростуть і площі
Одним з основних факторів вибору культур для вирощування є заробіток з гектара. Гібридне жито – це культура, яка в умовах посухи, на піщаних ґрунтах та зменшення витрат на вирощування буде значно ефективнішою у порівнянні з іншими зерновими культурами. Ця культура створена для бідних піщаних ґрунтів та для умов недостатнього зволоження. Цьогоріч в умовах посухи гібридне жито показало значно вищі результати у порівнянні з пшеницею.
Якщо говорити про збут зерна жита, то 10 років тому основним ринком була борошномельна галузь. Проте впродовж останніх років все змінилось. Впродовж 2021-2022 рр. ринки збуту жита розділились на 3 основних – виробництво борошна, використання жита у годівлі свиней та експорт. Тому зараз жито вже не є локальною культурою, яка використовувалась там, де і вирощувалася. Традиційне використання зерна жита змінилось. Якщо говорити про використання у годівлі, то впровадження нових гібридів жита дало змогу розвинути цей напрямок як в Європі, так і в Україні. Зараз у Німеччині 60 % всього зерна жита використовується у годівлі свиней. В Україні до повномасштабного вторгнення близько 30 % зерна жита використовувалось у годівлі, це рекордні об’єми. Значне зростання було і в експорті жита, зокрема до Іспанії та Туреччини, в основному також для годівлі. Як бачимо, одним з основних напрямків використання жита є годівля свиней, як в Україні, так і закордоном. Тому вибір гібридів має бути ретельним – висока стійкість до ріжок, низький вміст алкілрезорцинів та інше.
Цього року, як і впродовж 2021-2022 рр., є значний попит на цю культуру, як з боку свинарів, так і експортерів. Зараз ми маємо досить високу ціну на жито у порівнянні з двома минулими сезонами. Також є певний баланс у ціні жита, вона є привабливою, як для сільгоспвиробників, так і для свинарів та експортерів. Валовий збір зерна жита цього сезону досить обмежений, враховуючи зниження посівних площ. Також збільшення ціни на пшеницю збільшує попит з боку свинарів на зерно жита, що є традиційно дешевшим за пшеницю.
Прямі витрати на вирощування гібридного жита на 25-30 % нижчі у порівнянні з озимою пшеницею, а врожайність на піщаних бідних ґрунтах і в умовах посухи на 30-50 % вища. Тому рентабельність вирощування жита у таких умовах буде краща. Враховуючи розширення ринків збуту цієї культури, вона стає привабливою у тих умовах, де інші зернові культури не можуть показати високий результат. У багатьох областях України була значна посуха, у результаті чого посіви озимої пшениці були ушкоджені і не продемонстрували високих врожаїв. За таких умов гібридне жито стане альтернативою. Саме гібридне жито селекції KWS користується попитом у свинарів та експортерів. Тому що саме воно завдяки своїм характеристикам показує високий врожай, має високу стійкість до ріжок та має відповідні якісні показники для використання його у годівлі свиней.
Слід також додати, що за даними консалтингової компанії «УкрАгроКонсалт» площі жита в Україні, як і його виробництво, знижуються третій рік поспіль. Згідно з даними Держкомстату, у 2024 році площа жита склала 71,6 тис. га (мінус 10% до минулорічного).
Суттєвою причиною для зниження площ стала конкуренція з іншими культурами після скорочення доступних земель через війну. У цих умовах культурам доводиться конкурувати між собою, і зернові у цій боротьбі поки що програють олійним. Так, пшениця за цей час втратила третину своїх площ, ячмінь – більше 40%, кукурудза – майже 30%. Не виключенням стало і жито, яке впродовж останніх 4 років втратило більше половини площ (мінус 52% до 2021 року), Рис 1.
Споживання жита протягом останніх років також скоротилось. Якщо у 2021/22 МР біля половини урожаю споживалось на продовольчі цілі, 27% було експортовано та біля 5% споживалось тваринництвом, то у сезоні 2023/24 майже весь урожай (97%) був використаний на продовольчі потреби та в якості насіннєвого матеріалу, Рис.2.
Експорт практично припинився. За 2023/24 МР було експортовано всього 1,5 тис. т жита (все до ЄС), що суттєво менше минулорічного. У поточному сезоні 2024/25 експорт з України залишиться мізерним, хоча попит може зрости.
Єврокомісія очікує незначне скорочення власного врожаю жита в ЄС до 7,34 млн т (-1%) за рахунок зменшення урожайності у Польщі та Румунії, і з врахуванням менших перехідних залишків, цього обсягу з великою ймовірністю буде недостатньо для покриття внутрішнього споживання. Регіону доведеться чи скоротити експорт, чи нарощувати імпорт. Поки що регіон обирає перший варіант. У липні-серпні 2024 року країни ЄС суттєво звузили зовнішню торгівлю: наполовину від минулорічного скоротили експорт жита, але повністю утримуються від імпорту. У сезоні 2023/24 основними покупцями жита в ЄС були Іспанія та Латвія, а основним продавцем виступала росія. У поточному сезоні Іспанія отримала майже вдвічі більше жита завдяки кращим опадам, тому попит з боку цієї країни буде обмеженим.
Поки що ЄС використовує власний урожай і цінові тренди (Рис.3) є різними:
- у Німеччині внутрішні ціни жита у липні почали зростати всупереч початку збиральної кампанії;
- у Польщі відчувається зниження ціни під час збирання, але і там невдовзі наближається зростання ціни, оскільки урожай очікується нижчим за минулорічний.
Що стосується внутрішнього попиту всередині України, то тут також відмічаються різні, але в цілому позитивні тренди:
- з боку борошномельної галузі попит стабільний. Присутнє невелике зростання індексу виробництва борошна за результатами 2023 року (+1,2% до 2022р), але у першому кварталі 2024 року виробництво відстає від минулорічного;
- з боку тваринництва очікується зростання попиту через поступове відновлення галузі. Так, за результатами 2023 року в Україні індекс виробництва кормів для тварин показав +18% і цей тренд продовжився на початку 2024 року. З’являються ознаки відновлення тваринництва і в кількості поголів’я свиней та птиці порівняно з провалом на початку війни (Рис.4).
Висновки та очікування. Під час війни площі, доступні до посіву сільгоспкультур в Україні значно скоротились через окупацію, забруднення та мінування. Це призвело до посилення конкуренції між основними культурами. Поки що зернові культури, включаючи жито, виявились менш конкурентоспроможними порівняно з олійними, що відображається у скороченні посівних площ. Через це у 2024 році врожай жита досяг історичного мінімуму, що разом з вичерпанням залишків урожаїв попередніх років дає рекордно низьку пропозицію. Наразі виробництва жита достатньо для покриття продовольчого споживання та насінницьких потреб, але майже не залишається надлишку, який міг би бути експортований.
Скорочення пропозиції має відображення у цінових трендах – ціна жита в Україні станом на серпень на 30% перевищує минулорічний показник.
В умовах стабільного попиту з боку борошномелів та потенційного зростання потреби у зерні у тваринників очікується продовження тенденції збільшення ціни жита протягом поточного сезону. Слід також зазначити, що цього року в Україні спостерігається скорочення врожаю зернових культур, що підтримає ціни на всю зернову групу, включаючи жито. Цей фактор дозволяє прогнозувати відновлення рентабельності вирощування жита і зростання посівних площ під цією культурою під урожай наступного року.