Актуальні питання щодо ринку жита
- У квітні Держкомстат опублікував остаточні підсумки врожаю 2021 р., згідно з якими було зібрано 593,2 тис. т жита з 171,6 тис. га за середньої врожайності 3,45 т/га;
- Лідером за виробництвом жита виступає північ України – Чернігівська, Волинська, Житомирська, Рівненська та Київська області;
- Високий врожай та зростання попиту з боку Туреччини призвели до стрімкого зростання обсягів експорту в 2021/22 МР, але з початком російської збройної агресії все змінилось. В першу чергу, через закриття портів, в другу – через сильну конкуренцію з боку інших зернових та олійних культур, які намагаються зараз експортувати через західний кордон України;
- За липень-лютий було експортовано 129 тис. т. Починаючи з березня жодних даних щодо експорту жита не надходило, але МінАгро прийняло рішення про його обмеження. Про це повідомив перший заступник міністра Тарас Висоцький 7 травня, пояснюючи це тим, що тим, що дана культура важлива для хлібопекарської галузі;
- Таке рішення можна назвати спірним, оскільки це призведе до значних залишків на кінець поточного сезону (більш, ніж третина від довоєнного споживання). Ми вважаємо, що все ж таки певна частина жита могла бути експортована в березні-квітні в якості зернової домішки до інших зернових, тому залишаємо нашу оцінку експорту в 2021/22 МР незмінною – 145 тис. т;
- Щодо стосується перспектив майбутнього врожаю, то з огляду на погодні умови, вони хороші, але дефіцит палива та воєнні дії в основних областях вирощування могли завадити зробити необхідну підкормку, що позначиться на зниженні врожайності. УкрАгроКонсалт оцінює врожайність жита в 2022/23 МР на 3 т/га, що на 13% нижче, ніж у попередньому сезоні;
- Також через ведення боїв на півночі Чернігівської та Київської областей різниця між збиральними та посівними площами може бути вищою, ніж зазвичай. За оцінкою Держкомстату, посівні площі під озимим житом в Україні складають 108,5 тис. т. Збиральні площі ми оцінюємо на 100 тис. га, тобто врожай жита в Україні у 2022 р. може сягнути 300 тис. т, що за умови скорочення внутрішнього споживання (через значну кількість біженців) та високих початкових запасів може призвести до надлишку в 70 тис. т, який міг би бути експортований.