Слідом за сонцем
Пітер Штреб подорожує світом, щоб створювати найкращі гібриди соняшнику. Він плекає цю рослину з дитинства – і має амбітні цілі.
Літні канікули у дитинстві Пітер Штреб проводив на кукурудзяних та соняшникових полях Угорщини. Яскраво-жовті квітучі кошики, обернені до сонця, безкрає блакитне небо – образ, який назавжди закарбувався в його пам'яті. У цій атмосфері Пітер підробляв на канікулах, щоб заробити собі на кишенькові витрати. Так чи інакше, сільське господарство було глибоко вкорінене в його родині, хоч вона і втратила свою ферму під час комуністичного режиму. А захоплення залишилося: Пітер вивчав селекцію в тваринництві, пізніше – сільськогосподарські науки, а зараз працює над докторською дисертацією.
Але соняшникові поля з дитинства не відпускали його: він працював над селекцією соняшнику і в інших компаніях, але коли у 2011 році з'явилася можливість розширити цей напрямок селекції в компанії KWS в Угорщині, Пітер не роздумував. Йому потрібно було створити команду та організувати селекційну програму на локаціях в Європі та Латинській Америці. Перші приготування відбувалися в гаражі. «Ми починали від самого початку і побудували все з нуля. Це була унікальна можливість», – розповідає він про свій початок роботи в KWS. Дух першопроходця? Так, напевно, це він і є, зізнається, сміючись.
Ми особливо тісно працюємо з природою при вирощуванні соняшнику.
Важлива культура в часи зміни клімату
Сьогодні він переконаний, що значення соняшнику в сільському господарстві зростає. “Він збагачує сівозміну аграріїв і забезпечує кращу сталість виробництва. А через зміну клімату інтерес до нього в Європі зростатиме”. Завдяки глибокому корінню, рослина краще витримує посуху та спеку, ніж ріпак. І хоча традиційні райони її вирощування знаходяться переважно в Україні та інших країнах Південно-Східної Європи, зараз вона набуває все більшого значення і в країнах Центральної Європи.
Цьому також сприяють нові харчові звички: наразі проводяться дослідження способів використання високого вмісту білка в насінні соняшника для виробництва рослинних продуктів харчування. Пітер розповідає про співпрацю KWS з кількома університетами Німеччини, спрямовану на виведення гібридів соняшнику з особливо високим вмістом білка та насінням, яке легко лущиться.
Однак більша частина селекційної роботи Пітера зосереджена на гібридах, призначених для виробництва олії. «Соняшник може давати близько 2,5 тон олії з гектара», – каже він і називає свої найважливіші селекційні цілі: «Ми відбираємо за різними характеристиками, такими як врожайність або стійкість до спеки».
Запилення комахами замість вітру
Що особливо приваблює Пітера у вирощуванні соняшнику порівняно з традиційними культурами, так це значення запилення. На відміну від зернових, які запилюються вітром або є самозапильними, соняшник запилюється комахами, такими як бджоли або джмелі. «Ми особливо тісно працюємо з природою при вирощуванні соняшнику. Ми не використовуємо надлишково пестициди, задля того, щоб оберігати комах».
Пітер та його команда прагнуть, щоб квіти виробляли якомога більше нектару та пилку і були також привабливими й для запилювачів. Адже без бджіл можна втратити 30 відсотків врожаю, а у випадку деяких гібридів – навіть весь. «Точнішео кажучи, соняшник – це не одна квітка», – розповідає селекціонер. Кошик складається з приблизно від 400 до 1000 окремих квіток. Всі вони повинні бути запилені, щоб утворилося насіння.
«Щоб соняшник на селекційних ділянках не запилювався пилком із сусідніх полів, ми розміщуємо наші батьківські лінії в ізольованих тунелях для виробництва гібридів і використовуємо джмелів», – пояснює процес Пітер. «Щоб створити лінії, ми обв'язуємо сітки навколо кожного окремого квітучого кошика. Тут ми використовуємо не джмелів чи бджіл, а лише ручне запилення».
Подивіться на цю рослину. Вона просто прекрасна.
Гарна співпраця з Айнбеком
Тепер настав час перевірити, чи мають схрещені особини бажані гени та ознаки. Щоб це з'ясувати, десятки тисяч зразків листя соняшника щороку надсилають до лабораторії в Айнбеку. Пітер високо оцінює цю співпрацю: «Якщо нам бракує певних ознак, ми можемо покластися на біотехнологічну експертизу наших колег з Айнбека. Ми також тісно співпрацюємо з нашою станцією на Гран-Канарія, де ми проводимо схрещування для отримання різних стійкостей в одній лінії».
Пітер регулярно подорожує світом і проводить випробування близько 5 тисяч ліній соняшнику на рік, проводячи від 80 до 100 днів на рік на селекційних станціях у Латинській Америці та Європі. «Ось що цікаво: ми відправляємо з Європи соняшник, який походить з Америки, назад, додому для селекції, щоб потім повернути створені гібриди до Європи», – з посмішкою розповідає селекціонер. Стабільно високі температури в Латинській Америці забезпечують ідеальні умови для вирощування соняшнику. «У Європі можливий лише один врожай на рік, тоді як на наших зимових селекційних станціях ми можемо вмістити три вегетаційні періоди в один рік. Це скорочує час, необхідний для селекції, з шести до двох років».
Стаємо світовими лідерами разом з соняшником
Швидко стає зрозуміло, як невелике починання перетворилося на високопрофесійну селекційну програму. І навіть після більш ніж десяти років селекції соняшнику в KWS, Пітер все ще доводить своє завзяття: у березні він отримав підвищення до старшого селекціонера соняшнику.
Сподіваємося, що ця велика відданість справі незабаром окупиться. Аграрії з усієї Європи зможуть скористатися перевагами великого притоку високопродуктивних гібридів соняшнику з найкращим профілем ознак, що походять з нашої селекційної програми. Проте Пітеру притаманний не лише дух першопроходьця, але й великі амбіції: він разом зі своєю командою хоче, щоб до 2031 року KWS своїми гібридами соняшнику зайняла 5% ринку, що зробить компанію четвертим найбільшим селекціонером соняшнику у світі. «Втім, у довгостроковій перспективі ніхто не хоче залишатися на четвертому місці. Ми прагнемо вивести соняшник KWS на перше місце», – ділиться селекціонер.
Пітеру, безумовно, подобається цей процес. Зрештою, у його різноманітній роботі йому понад усе потрібне одне – творчість. Він складає посібники, розробляє складні концепції, робить відбір і постійно аналізує свою роботу. Він не губиться перед інноваційними ідеями: «Як тільки ми досягаємо однієї мети, ми робимо наступний крок». Наприклад, зараз Пітер та його колеги експериментують над тим, як зменшити використання гербіцидів для проміжних культур і таким чином зробити вирощування соняшнику більш сталим.
Він бачить чудові перспективи селекції соняшнику і радий, що в KWS ця рослина вважається стратегічно важливою культурою. І навіть після стількох років Пітер не може намилуватись жовтими полями в ранковому світлі. Чому він так любить соняшник? «Подивіться на цю рослину. Вона просто прекрасна».