Вплив різних доз карбаміду і робочого розчину на урожайність та структурні показники качана при листковому підживленні кукурудзи
З року в рік спостерігається тенденція на підвищення ціни на добрива, які необхідні для вирощування сільськогосподарських культур, виробники сільгосппродукції шукають шляхи оптимізації технології вирощування у бік зменшення витратної частини та підвищення економічних показників.
На сьогоднішній день гостро стоїть питання щодо мінімізації використання добрив у зв’язку з високою ціновою політикою. Минулого сезону ми проводили дослід з позакореневого підживлення кукурудзи карбамідом у фазу 7-8 листків, отримані результати ви можете побачити на нашому офіційному сайті. У продовження теми використання добрив під час позакореневого підживлення кукурудзи ми вирішили провести дослід з підживлення кукурудзи карбамідом, але вже з використанням різних концентрацій робочого розчину.
Метою цього досліду було перевірити вплив різних концентрацій робочого розчину карбаміду на врожайність при листковому підживленні кукурудзи. Цей дослід було закладено у Калинівському районі Вінницької області на дослідному полі кукурудзи ТОВ «КВС-УКРАЇНА». Для дослідження був обраний гібрид КВС ФЕРНАНДО (ФАО 260) бренду PLUS4GRAIN, який чудово реагує на вирощування за інтенсивною та середньою технологією.
Технологія вирощування представлена у Табл. 1.
Таблиця 1. Технологія вирощування
Технологія | |
---|---|
Попередник | Соя |
Основний обробіток ґрунту | Оранка |
Система живлення | NPK – 152:40:56 |
Дата сівби | 1.05.2023 |
Густота стояння рослин | 78 тис. рослин/га |
Ґрунтовий гербіцид | S–метолахлору375 г/л, Тербутилазин 125 г/л, Мезотріон 37,5 г/л |
Страховий гербіцид | Темботріон 200 г/кг, Ізоксадіфен(антидот) 100 г/кг, Нікосульфурон, 40 г/л |
Міжрядний обробіток ґрунту | Рихлення у фазу 7-8 листків |
Дата збирання | 26.09.2023 |
Сівба даної локації проводилась 1 травня 2023 року, глибина загортання насіння 4-5 см, одразу після сівби було проведено внесення ґрунтових гербіцидів.
Станом на 9 червня 2023 року, фаза рослин кукурудзи на дослідному полі становила 7-8 листків, відповідно до плану досліду було проведено листкове підживлення карбамідом.
Дослід складався з 9 варіантів внесення та контролю (контроль – без внесення добрива), та був закладений у чотирьох повторностях.
Варіант 1 (15 кг/га – 100 л/га)* - 6.9% Варіант 2 (15 кг/га – 200 л/га) - 3.5% Варіант 3 (15 кг/га – 300 л/га) - 2.3%
Варіант 4 (20 кг/га – 100 л/га) - 9.2% Варіант 5 (20 кг/га – 200 л/га) - 4.6% Варіант 6 (20 кг/га – 300 л/га) - 3.1%
Варіант 7 (30 кг/га – 100 л/га) - 13.9% Варіант 8 (30 кг/га – 200 л/га) - 6.9% Варіант 9 (30 кг/га – 300 л/га) - 4.6%
*де 15 кг/га – це норма карбаміду, 100 л/га – норма виливу робочого розчину
На п’ятий день після внесення добрив було проведено огляд стану рослин по кожному варіанту внесення, по варіанту з внесенням 15 кг/га карбаміду, а саме: Варіант 1 (15 кг – 100 л), Варіант 2 (15 кг -200 л), Варіант 3 (15 кг -300 л), фітотоксичність (опіки) майже не проявлялись.
Незначний прояв фітотоксичності (опіків) спостерігався у варіантах із внесенням 20 кг/га карбаміду, а саме: Варіант 4 (20 кг – 100 л), Варіант 5 (20 кг -200 л), Варіант 6 (20 кг -300 л).
Фітотоксичність (опіки) найбільше спостерігалась у Варіанті 7 (30 кг – 100 л), дещо менший прояв спостерігався у Варіанті 8 (30 кг -200 л) та Варіанті 9 (30 кг -300 л). Характер пошкодження у вигляді підпалення листкової поверхні жовтого кольору.
Після закінчення фази цвітіння, було проведено огляд стану рослин та заміри висоти, на графіку нижче можна побачити що різниця у висоті рослин по всіх варіантах внесення порівняно з контролем становила кілька сантиметрів, можна зазначити, що результати знаходяться у межах похибки (Графік 1).
Наступний огляд було проведено у фазу наливу зерна, з кожної ділянки досліду було проведено відбір 5 качанів, та пораховано структурні показник (кількість рядів, кількість зерен у ряду), та отримали середній показник кількості зерен в качані по кожному варіанту внесення добрив. Аналізуючи отримані дані, видно, що по всіх варіантах внесення, в порівнянні з контролем спостерігалось збільшення рядів та зерен у ряду, що відповідно і вплинуло на показник кількості зерен в качані. На графіку відображено дані, по яких можна побачити, що найбільше зерен в качані у варіантах з найвищою нормою карбаміду (Графік 2. Структурні показники качана).
Під час обмолоту дослідних ділянок, було проведено відбір зразків зерна по кожному варіанту та проведено визначення маси 1000 зерен. Проаналізувавши отримані дані, можна сказати, що концентрація робочого розчину та і загалом карбамід не вплинув на збільшення маси 1000 зерен кукурудзи. Результати підрахунку відображено на графіку нижче.
Обмолот дослідного поля проводили 26 вересня 2023 року спеціальним селекційним комбайном. Після аналізу даних отримали наступні результати: підвищення рівня урожайності спостерігалось по всіх варіантах внесення добрива в порівнянні з контролем. Найбільший рівень урожайності по варіантах з найвищою нормою карбаміду при всіх варіантах норм робочого розчину – 30 кг-100 л, 30 кг- 200 л, 30 кг- 300 л (Графік 4. Урожайність).
Табл. 2. Результати
Варіант | Норма | Концентрація азоту, % | Урожайність, т/га |
Прибавка до врожайності, т/га |
Прибавка до врожайності, % |
---|---|---|---|---|---|
Контроль | Без внесення | 0 | 0 | 0 | 0 |
Варіант 1 |
15 кг/га – 100 л/га |
6,9 | 12,23 | 0,26 | 2,2 |
Варіант 2 |
15 кг/га – 200 л/га |
3,5 | 12,18 | 0,21 | 1,8 |
Варіант 3 |
15 кг/га – 300 л/га |
2,3 | 12,29 | 0,32 | 2,7 |
Варіант 4 |
20 кг/га – 100 л/га |
9,2 | 12,14 | 0,17 | 1,4 |
Варіант 5 |
20 кг/га – 200 л/га |
4,6 | 12,02 | 0,05 | 0,4 |
Варіант 6 |
20 кг/га – 300 л/га |
3,1 | 12,33 | 0,36 | 3,0 |
Варіант 7 |
30 кг/га – 100 л/га |
13,9 | 12,43 | 0,46 | 3,8 |
Варіант 8 |
30 кг/га – 200 л/га |
6,9 | 12,72 | 0,75 | 6,3 |
Варіант 9 |
30 кг/га – 300 л/га |
4,6 | 12,51 | 0,54 | 4,5 |
Висновки і рекомендації
Фітотоксичність (опіки) найбільше спостерігалась у наступних варіантах: Варіант 7 (30 кг – 100 л), Варіант 8 (30 кг – 200 л) та Варіант 9 (30 кг – 300 л), але при цьому по даних варіантах найвищі показники врожайності та показники структури качана, збільшення кількості рядів та зерен у ряду, відповідно збільшення кількості зерен в качані.
Незначний прояв фітотоксичності (опіків) спостерігався по варіантах з внесенням 20 кг/га карбаміду, а саме: Варіант 4 (20 кг – 100 л), Варіант 5 (20 кг – 200 л) та Варіант 6 (20 кг – 300 л). При зменшенні концентрації робочого розчину (Варіантом 6), фітотоксичність майже не проявлялась, рівень урожайності та структурні показники качана в порівнянні з контролем були вищими.
Щодо варіанту з внесенням 15 кг/га карбаміду, а саме: Варіант 1 (15 кг – 100 л), Варіант 2 (15 кг – 200 л), Варіант 3 (15 кг – 300 л), фітотоксичність (опіки) майже не проявлялись, рівень урожайності та структурні показники дали прибавку в порівнянні з контролем.
Аналізуючи масу 1000 зерен по всіх варіантах внесення в порівнянні з контролем, суттєвого підвищення не спостерігалось.
При листковому підживленні карбамідом спостерігалось підвищення рівня урожайності та структурних показників качана по всіх варіантах внесення, але при цьому маса 1000 зерен не збільшувалась. Чим вища концентрація робочого розчину при збільшені норми карбаміду тим сильніше спостерігався прояв фітотоксичності, але при цьому негативного впливу на рівень урожайності не спостерігалось.
Рекомендовано при листковому підживленні кукурудзи з нормою від 20 кг до 30 кг на гектар використовувати норму виливу робочого розчину від 200 л до 300 л на гектар.