Вплив листового підживлення карбамідом на урожайність кукурудзи

Сівба на локації відбулася 4 травня з глибиною залягання насіння 5 см. Температура ґрунту була 8,5°C. Відразу після посіву було внесено ґрунтовий гербіцид.

Так як весна була прохолодною, то сходи ми отримали на 14-й день після посіву. На ранніх етапах розвитку ріст рослин був повільним в зв’язку з низькими середньодобовими температурами, але з третьої декади травня розпочалося значне їх підвищення, тому рослини почали активно нарощувати листостеблову масу.

На 14 червня ми мали потрібну фазу розвитку кукурудзи для внесення карбаміду, який виготовлений в Україні на Черкаському заводі мінеральних добрив, з вмістом азоту у діючій речовині 46,2%. Добриво вносилося у фазу 7-8 листків. Дослід мав 8 варіантів та був проведений у 5 повторностях. Вилив робочого розчину складав 200 л/га.

Оглянувши рослини через декілька годин після внесення, було дещо помітно: починаючи від норми 15 кг/га і вище, на листках спостерігалася кристалізація азоту у вигляді білого нальоту (Рис. 3, Рис. 4, Рис. 5, Рис. 6). Рослини, на яких вносили менші норми, ніж 15 кг/га, були «чистими» та візуально ніяк не відрізнялися від контролю (Рис. 7, Рис. 8, Рис. 9, Рис. 10).

Наступний огляд посівів було проведено через 7 днів після внесення – 21 червня. Рослини, де була норма 5 кг/га, 7 кг/га та 10 кг/га, залишалися зеленими та не мали ніяких ознак внесення карбаміду (Рис. 11, Рис. 12, Рис. 13, Рис. 14).

Починаючи з норми в 15 кг/га, на краях листків, де накопичувався робочий розчин, були помітні припали у вигляді жовтих плям та ліній. Закономірність була наступною: чим більша концентрація карбаміду вносилася, тим більша кількість листової поверхні пошкоджувалася (Рис. 15, Рис. 16, Рис. 17, Рис. 18).

Наступний огляд проводився 28 червня. Проінспектувавши кожен варіант та всі повторності, помітили, що всі рослини були однакові за висотою й знаходилися в однаковій фазі розвитку у всіх варіантах та повтореннях – 11 листків. Стосовно забарвлення, то за будь-яких норм воно залишалося однаково яскраво-зеленим. Лише ті листки, які отримали підпали, так і залишилися з жовтими плямами.

Подальший розвиток рослин впродовж вегетації та аж до моменту збирання ніяк не відрізнявся між різними нормами внесення карбаміду по листку та контролем, де добриво не вносилося. Гібрид КВС ФЕРНАНДО ^{ФАО 260} мав добре зелений стеблостій, жодного вилягання чи злому стебла не спостерігалося, хоча проходили рясні опади під час наливу зерна.

Було проведено замір висоти рослин кукурудзи та висоти кріплення качана у всіх повторностях та у всіх варіантах досліду. Результати наведені на графіку (Рис. 21).

На цьому графіку видно, що зі збільшенням норми внесення висота рослин в порівнянні з контролем збільшується лише на декілька сантиметрів. Можна сказати, що отримані дані знаходяться в межах похибки. Висновок: внесення карбаміду по листку не впливає на збільшення чи зменшення висоти рослин у порівнянні з контролем, де добриво не вносилося.

На дослідному полі за вегетаційний період випало 309,5 мм опадів у вигляді дощу. Більш детально в розрізі місяців наведено на Рис. 22.

Липень характеризувався посушливою погодою: випало лише 15,4 мм опадів, що, в свою чергу, могло вплинути на стерильність жіночих суцвіть, а в подальшому негативно подіяло на запилення качана. Забігаючи наперед, варто сказати, що гібрид КВС ФЕРНАНДО ^{ФАО 260} з посухою справився на відмінно: всі зерна було повністю запилені та запліднені. Серпень та вересень – це місяці, які були щедрими на опади. Випало близько 100 мм у кожному, тому склалися всі передумови для набору високої маси тисячі зерен.

24 жовтня провели обстеження рослин кукурудзи, а також зробили облік структурних характеристик качанів у кожному з варіантів та у всіх повторностях. Зразки представлені на Рис. 23.

На Рис. 23 неозброєним оком можна побачити, що всі качани, де вносився карбамід, мають більше кількості зерен у ряду – по довжині це добре помітно. На Рис. 24 – розгорнута інформація.

Підраховано загальну кількість рядів та зерен у ряду по кожному з варіантів та у всіх повторностях. Далі порахували загальну кількість зерен з качана. Прослідковується закономірність, що з внесенням карбаміду збільшувалася кількість зерен з качана у порівнянні до контролю. Найбільшу кількість отримали при нормі в 20 кг/га. Варіанти з 30 кг/га та 40 кг/га давали меншу прибавку у порівнянні з нормою у 20 кг/га.

Якщо подивитися на масу тисячі зерен (при вологості 14%), то вона була високою, але карбамід не вплинув на її підвищення у порівнянні до ділянок, де він не вносився. Тому можна зробити висновок, що внесення карбаміду по листку не впливає на підвищення маси тисячі, однак кількість зерна з качана при цьому збільшується.

Підходимо до найцікавішого – результатів урожайності (наведені на Рис. 26).

Якщо проаналізувати дані, то у будь-якому з варіантів, де вносився карбамід по листку у фазу 7-8 листків, ми отримували прибавку до врожайності. Найвищою була при нормах 20 кг/га та 30 кг/га.