Нетиповий розвиток генеративних органів спостерігався на товарних посівах в США в минулі роки, де також передували цьому значні коливання добових температур повітря. Причиною коротких обгорток були високі температури в момент закладання качана. В пізні фази розвитку обгортка й качан дещо вирівнялися, але певні гібриди мали цей прояв аж до повної стиглості. Це спостерігалося і на українських полях в цьому польовому сезоні.
В першій декаді липня майже по всій території України пройшли дощі. Вони принесли зниження середньодобової температури та зменшили її добове коливання. Це був сприятливий період для життєвого циклу збудника Сажки пухирчастої. Всі теліоспори, що збереглися з минулих років, одночасно проросли за 10-12 годин. Після цього концентрація утворених базидіоспор в момент цвітіння качана стала критичною. Враховуючи те, що після червневих температур качан був часто не захищеним обгортками, патоген мав змогу легко проникати в молоді відкриті тканини рослини. Особливо страждали посіви, що через дефіцит вологи мали несинхронне цвітіння волоті і качана. Кукурудза зберігає життєздатність ниток зав’язі до їх запилення. При відсутності пилку запізніла верхівка качана може цвісти 10 днів, що і відбулося у посушливих регіонах. В цей час волоть вже відпилила і качан. Він, чекаючи на пилок, отримував збудника, який проростав, потрапляючи на живі нитки зав’язі. «Вікно можливостей» для пухирчастої сажки в цьому році співпало із цвітінням незахищених качанів. Більш того – воно було розширене подовженим цвітінням кукурудзи. Природно, що інфікованими виявилися або верхівкові зерна качана, або другий качан, що цвіли пізніше. Масове зараження відбувалося в середині липня, й інкубаційний період тривав близько 14-20 днів. Після цього пухирчаста сажка проявилася тільки на качанах, вказуючи момент інфікування. Пізні гібриди минули хвилю епіфітотій. Вони мали нормальний розвиток генеративних органів, більш синхронне цвітіння чоловічих і жіночих суцвіть. Це вберегло пізнє ФАО від хвороби.
Для пухирчастої сажки фон на товарних полях кукурудзи був близький до провокативного. Можна сказати, що в таких випадках запобігти захворюванню цієї хвороби, дуже важко або і не можливо.
Ще одним обмежуючим фактором для сажки буде підбір стійкого до хвороби гібриду. Рослина повинна мати певні захисні бар’єри, які не повинні бути поборені патогеном. Сучасні гібриди мають ряд стійкостей і зможуть опиратися хворобі. Нові гібриди часто мають кращий імунітет до сажки пухирчастої, ніж старі гібриди. Але і новий продукт селекції може поступово втратити стійкість. Гриб-збудник дуже легко мутує і створює нові, інколи більш агресивні раси. Тому якщо на стійкому до сажки гібриду раптом перевищено поріг шкідливості, то ймовірно причиною хвороби стала нова вірулентна раса гриба, і така раптова втрата стійкості вимагає запровадження новіших, більш досконалих гібридів.
Фермери світу вже давно вивчили природу сажкових та інших хвороб кукурудзи і вважають за краще боротися з причинами зараження, а не з самою хворобою. В основному поширення збудника пухирчастої сажки можна проконтролювати сівозміною, агротехнічними засобами, хімічним контролем шкідників, підбором гібриду.
