• kws0920_landscape_cornfield_drone_shot_0114.jpg
    КУКУРУДЗА

    Каталог гібридів кукурудзи та соняшнику KWS на сезон 2021/2022

    Переглянути

Міжрядний обробіток на кукурудзі

Враховуючи стрімкий розвиток хімічного захисту культури кукурудзи та наявність новітніх агротехнологічних прийомів і знарядь, такий прийом як міжрядний обробіток (культивація) мав би зникнути з технологічних карт виробників. Але значна частина робіт по «міжрядці», насамперед, рихлення є необхідними і в ці дні.

Догляд за рослинами кукурудзи в міжряддях практикується аграріями з часів, коли ця культура почала вирощуватися в промислових масштабах. І якщо на початку культивування кукурудзи виробники, зазвичай, більшої ваги надавали знищенню бур’янів через мотиження, то, починаючи з XX століття, частіше можна зустріти підкреслення інших позитивних впливів мотиження: вологозберігання, доступність повітря, розпушення і т.д. Угорський дослідник Надь Янош в своїй книзі, посилаючись на ряд більш ранніх досліджень інших вчених, розділяє міжрядний обробіток кукурудзи на два терміни як абсолютно різні агротехнологічні прийоми: мотиження – знищення бур’янів у міжряддях, і рихлення – порушення верхнього шару ґрунту міжрядь до бажаного пухкого стану. Такий поділ став ще більш актуальним в останній час, коли проблему забур’яненості аграрії повністю вирішують через застосування хімічних засобів захисту.

Але ще 100 років тому часто мотиження переслідувало дві мети – знищити бур’ян і розрихлити ґрунт. Сьогодні виробники все рідше застосовують мотиження кукурудзи. В силу погодних умов останніх сезонів саме рихлення міжрядь залишається основним агротехнічним прийомом в кінці весни – на початку літа. При необхідності одночасно агровиробник може підживити кукурудзу. Рясні опади, низькі нічні та середньодобові температури, важкі ґрунти – всі ці фактори сприяють надмірному злежуванню ґрунту, утворенню кірки, порушенню вертикального руху води у верхніх шарах. Через переущільнення ґрунту розвиток кореневої системи молодих рослин кукурудзи гальмується або порушується. Це напряму впливає на швидкий ранній розвиток, зниження опірності рослин до хвороб, порушення формування генеративних органів.

Рисунок 1. Рясні опади по всій Україні в останні роки спричиняють злежуваності верхнього шару ґрунту

Рисунок 1. Рясні опади по всій Україні в останні роки спричиняють злежуваності верхнього шару ґрунту

Зазвичай проблеми розвитку кукурудзи на ранніх стадіях практично неможливо компенсувати якимись іншими прийомами у подальшому. Тому всі негативні фактори на початку вегетації спричиняють загальне зниження урожайності кукурудзи на зерно.

Вимоги кукурудзи до ґрунтових умови є невисокими. Вони вищі до рівня землеробства (основний обробіток, підготовка ґрунту тощо), ніж до типу ґрунту. Кукурудза добре росте на ґрунтах будь-якого типу при рівні кислотності не нижче 5,6 і не вище 7,2.

Для формування коренів та інтенсивного росту і розвитку надземної частини кукурудзи є необхідним оптимальне співвідношення вода-тепло-повітря. І коли маємо чисте від бур’янів поле, але затрамбований ґрунт, то основним прийомом, щоб досягти оптимальних умов, буде міжрядне рихлення.

Саме цьому агротехнічному заходу приписують ряд значних позитивних впливів:

  • перешкоджання випаровуванню води з поверхні ґрунту;
  • покращення аерації;
  • регуляція теплообміну;
  • порушення ґрунтової кірки;
  • активізація корисних ґрунтових організмів;
  • часткове знищення бур’янів.

Перший пункт цих переваг є одним з основних для закладання високого урожаю кукурудзи. Вологозберігаючий вплив рихлення пов’язують з капілярністю ґрунту. Рихлення закриває тріщини й цим захищає ґрунт від висихання. Інколи, навіть при незначному забур’яненні поля, підвищення вмісту вологи в ґрунті під впливом рихлення може бути пов’язане не з розпушуючою дією, а зі знищенням бур’янів.

Рисунок 2. Кірка з тріщинами не тільки спричиняє пересихання ґрунту, а й порушує аерацію в зоні росту коріння кукурудзи

Рисунок 2. Кірка з тріщинами не тільки спричиняє пересихання ґрунту, а й порушує аерацію в зоні росту коріння кукурудзи

Ущільнений ґрунт зменшує засвоєння коренями кукурудзи деяких макроелементів. При чому в цей час, наприклад, фосфору в зоні росту кореневої системи може бути вдосталь, але верхні листки рослин фіолетовим кольором індикуюють про нестачу цього елементу для живлення. Рихлення ґрунту поблизу коріння дасть прогрітися землі швидше, покращить аерацію та відновить в рослинах здатність засвоювати наявні в ґрунті елементи живлення. В таких випадках «міжрядка» буде виконувати ще й терморегулюючу функцію. На важких ґрунтах необхідним є глибоке рихлення, оскільки кукурудза чутлива до наявності в ґрунті повітря.

Для швидкого росту кукурудзи потрібен добре прогрітий вологий ґрунт. І ці дві величини (температура і вологість) взаємопов’язані між собою. Порівняно з необробленим ґрунтом, рихлення, яке робили після дощу, швидше підсушує ґрунт, й тим самим його прогріває, а рихлення перед дощем, навпаки, зволожує ґрунт і швидше його охолоджує. Це потрібно враховувати, коли плануються строки міжрядного рихлення.

Говорячи про міжрядний обробіток кукурудзи, слід розрізняти його види й типи робочих органів міжрядного культиватора. Відповідно до мети обробітку використовується той чи інший вид цього прийому з відповідним типом робочого органу. Міжрядний обробіток можна розділити на: прополювальний – знищення бур’янів у міжрядді, розпушувальний – рихлення верхнього шару ґрунту міжряддя, підгортальний – підгортання рослин. При виконанні всіх видів обробітку можна одночасно реалізувати кореневе підживлення культури добривами. Рихленням руйнують ґрунтову кірку та розпушують верхній шар ґрунту.

При цьому прийомі використовують долотоподібні лапи, наральникові лапи, ротаційні голчасті диски. Прополювання міжрядь зараз застосовується не так часто, оскільки аграрій намагається знищити бур’яни хімічними засобами. При цьому використовуються однобічні лапи-бритви, стрільчасті плоскорізальні лапи, стрільчасті універсальні лапи. Підгортальний обробіток застосовується при розмиванні дощами кореневої системи культурних рослин, щоб запобігти виляганню молодих рослин після вітрів. Робочі органи при підгортанні можуть бути будь-якого типу, але обов’язкова наявність на них підгортачів.

При неправильному визначенні необхідного виду міжрядного обробітку агровиробник ризикує отримати знижену урожайність кукурудзи на зерно. Також потрібно правильно підібрати робочий орган міжрядного культиватора. Для цього оцінюють стан ґрунту, його вологість, глибину злежаного шару, фазу розвитку рослин, наявність бур’янів. Також враховується стан культурних рослин. Наприклад, будь-які агротехнічні заходи в міжрядді з ранку будуть більше травмувати рослини з високими тургором, ніж робота, проведена в другій половині дня або ввечері, коли тургор зменшується.

Вплив рихлення на урожайність кукурудзи, мабуть, найактуальніше наразі питання, яке викликає багато дискусій. Щоб дослідити різні впливи міжрядного рихлення кукурудзи, було закладено польовий дослід на локації в Тернопільській області. Гібридами для досліджень було обрано пластичний КВС АКУСТИКА ФАО 350 та інтенсивний гібрид КАРПАТІС ФАО 340. Варіантом досліду була ділянка з рихленням. Контролем – ділянка без рихлення. Метод розміщення ділянок досліду був систематичним в шахматному порядку у два яруси.

Таблиця 1. Умови досліду

Кількість повторностей 5
Попередник Цукровий буряк
Дата сівби 09.05.2021
Мінеральні добрива N219P100K144
Густота стояння, рослин на 1 га 72 900
Опадів за вегетац.сезон, мм 324
Дата збирання 22.10.2021
Культиватор міжрядний Gaspardo HS-4F MAIS
Дата міжрядного рихлення 24.06.2021
Фаза кукурудзи 7-8 листків

Рисунок 3. Схема досліду

Рисунок 3. Схема досліду

На момент міжрядної культивації на полі ґрунт утворив ущільнений верхній шар товщиною 10-12 см. Цьому сприяли велика кількість опадів після сівби, попередник та в’язкий тип ґрунту – чорнозем опідзолений оглеєний. Враховуючи, що на полі поодиноко зустрічався хвощ польовий, було вирішено використати в якості робочих органів лапи стрільчасті на пружинні стійці.

Рисунок 4. Стан поля і фаза рослин перед міжрядним обробітком

Рисунок 4. Стан поля і фаза рослин перед міжрядним обробітком

Рисунок 5. Культиватор і його робочі органи

Рисунок 5. Культиватор і його робочі органи

Регулювання глибини обробітку показало, що при глибині 5-6 см не відбувається повного рихлення злежаного шару, а лише часткове зрізання засохлого ґрунту і розсування його в рядок з рослинами. Заглиблення робочих органів до глибини 10 см повністю розпушувало злежаний шар, руйнувало груду та повністю зрізало бур’яни.

Рисунок 6. Стан поля після міжрядної культивації

Рисунок 6. Стан поля після міжрядної культивації

Після проведення міжрядного обробітку пошкоджених культиватором рослин кукурудзи не виявлено і густота стояння не змінилася. Візуально було обстежено корені рослин і не виявлено великих пошкоджень. Протягом всієї вегетації розвиток рослин був однаковим в порівнянні з Контролем. У фазі повної стиглості було проведено облік по показниках структури врожайності на качанах. На досліджуваному Варіанті не відмічено різниці щодо Контролю у кількості рядів зерен та зерен в ряду на 5 облікових качанах кожної повторності. Також не було відмічено різниці у виляганні рослин кукурудзи, зламів стебла та поширенню сажки пухирчастої.

Після обмолоту дослідних ділянок з відібраних зразків проводився аналіз маси 1000 зерен, який показує інтенсивність наливу зерна після фази цвітіння.

По обох гібридах по всіх повторностях (за виключенням 2-ї і 3-ї в КВС АКУСТИКА ФАО 350) зерно мало меншу масу 1000 зерен у досліджуваному Варіанті із рихленням порівняно з Контролем. Так як маса 1000 зерен є однією із складових структури врожайності кукурудзи, то, відповідно до цього, остання показала аналогічну тенденцію.

Згідно результатів обмолоту обидва типи гібридів по всіх повторностях мали зменшення урожайності на Варіанті із рихленням, порівняно із Контролем. І відбулося це саме через зменшення маси 1000 зерен. Впевнено можна сказати, що в даному випадку міжрядне рихлення знизило врожайність кукурудзи на зерно (хоч і не у великій мірі) і було недоцільним. Також можна допустити, що зменшення продуктивності рослин кукурудзи на ділянках із рихленням відбулося через пошкодження тонких коренів, які є малопомітними для візуального обстеження. В таких ситуаціях, коли є ризик пошкодження коренів, доцільно зменшувати глибину обробітку, використовуючи інший тип робочих органів для рихлення – долота чи долота з наральниками або збільшувати захисну зону між робочим органом та рослинами в рядку. Якщо ґрунт занадто ущільнений і піддається тільки з виривання великої груди, то краще відмовитися взагалі від його рихлення до більш сприятливих умов.

Більше відео – на нашому YouTube каналі

Матеріал підготував:

Каламбет Віталій Володимирович
Каламбет Віталій Володимирович
Менеджер з агросервісу, Департамент кукурудзи та соняшнику
Тел .: +38 050 357 33 14
Відправити лист