Кукурудза 2020. Вплив агрокліматичних умов на структуру урожайності

Кліматичні правила українського кукурудзяного поясу змінюються разом із глобальними кліматичними трансформаціями. Але культура зернової кукурудзи залишається цікавою для українських аграрїів. Звичайно, що для кожної агрокліматичної зони рентабельність буде різною, оскільки матимемо неоднакові рівні водозабезпечення, строки і терміни температурних режимів. Тому виникає питання: В яких регіонах кукурудза відчуває себе найбільш комфортно? І які періоди онтогенезу є найважливішими для формування врожаю кукурудзи?

Кукурудза за розміром площ посіву в 2020 році була третьою після пшениці та соняшника. Її позиція в рейтингу топових культур тримається незмінною останні декілька років. Навіть більше – за останні 3-4 роки є тенденція до збільшення посівів соняшника і кукурудзи і зменшення площ під пшеницею. Така ситуація спричинена як кон’юнктурою ринку (стабільність ціни за останні 5 років), так і відносно сприятливими погодними умовами і простотою вирощення в умовах України. В Таблиці 1 можна побачити урожайність кукурудзи в розрізі областей за останні роки та її різницю в порівнянні з 2020 роком.

Таблиця 1. Урожайність кукурудзи в Україні

Область	Середня урожайність за 5 років, т/га	Урожайність 2020 р., т/га	Різниця урожайності, т/га
Вінницька	7,8	5,6	-2,2
Волинська	8,2	8,6	0,4
Дніпропетровська	3,9	2,4	-1,5
Донецька	3,1	3,0	-0,1
Житомирська	7,6	6,4	-1,1
Закарпатська	5,2	5,4	0,1
Запорізька	3,7	4,1	0,4
Івано-Франківська	6,7	6,8	0,1
Київська	7,5	4,3	-3,2
Кіровоградська	5,5	2,6	-2,9
Луганська	3,3	3,0	-0,3
Львівська	7,4	8,7	1,3
Миколаївська	3,9	2,8	-1,2
Одеська	3,9	2,7	-1,1
Полтавська	7,1	5,5	-1,6
Рівненська	7,8	7,2	-0,6
Сумська	8,1	7,5	-0,5
Тернопільська	8,0	7,9	-0,2
Харківська	5,1	5,2	0,1
Херсонська	6,9	8,4	1,6
Хмельницька	8,2	8,7	0,5
Черкаська	7,4	3,8	-3,6
Чернівецька	5,4	6,7	1,3
Чернігівська	7,9	7,2	-0,7
АР Крим	-	-	-
Україна	6,6	5,6	-1,0

Згідно таблиці, можна зробити висновок, де кукурудза «відчуває себе» найкраще. Природно, що більшість південних областей та район Донецького кряжу мають найнижчі показники – зона недостатнього вологозабезпечення обмежує потенціал культури. Середню урожайність по країні істотно «підтягують» західні області та роки із сприятливими погодними умовами, такі як 2018 та 2019-й. Погода, що склалася в 2020 році, значно знизила урожайність в декількох областях. Як бачимо, найбільші втрати урожайності були тільки в центральних областях: Черкаська, Кіровоградська, Київська. Навіть на Харківщині, яка входить в посушливу, дуже теплу зону, урожайність кукурудзи підвищилась в порівнянні із середньостатистичною за 5 років. В той же час більшість західних областей «додали» у цьому показнику в 2020 році. Різниця у врожайності між двома останніми сезонами по інших областях хоч і невелика, але вона часто значна в розрізі районів області. Наприклад, локальні опади фактично розділили навпіл мапу урожайності у Вінницькій і Полтавській областях.

Після детального аналізу погодних умов (Графіки 1-4) узагальнений висновок по всій країні буде наступним: середня температура травня по всіх областях була нижчою за норму, а кількість опадів в цьому місяці випало значно більше за середній показник за 5 останніх років. В деяких регіонах за травень опадів було вдвічі більше. Природньо, що такі агрокліматичні умови не сприяли швидкому росту і розвитку кукурудзи. Тому всі фази онтогенезу культури були зміщені на більш пізні дати. Наприклад, цвітіння кукурудзи в цьому році почалося на 5-7 днів пізніше. Така велика кількість вологи та низькі температури в кінці весни підсили дію ґрунтових гербіцидів та, інколи, спричиняли редукцію рядів зерен на качанах, що також мало вплив на урожайність зерна (Рисунок 1-2).

Рисунок 1. Редукція рядів зерен після перезволоженого ґрунту і ґрунтового гербіциду

Рисунок 2. Редукція рядів зерен після перезволоженого ґрунту і ґрунтового гербіциду

В червні середньодобові температури виросли і перевищили норму у всіх регіонах, окрім Західного. Цього місяця вологи було вдосталь, але тільки центр країни отримав менше опадів, ніж зазвичай. Тенденція посилилася в липні: там, де було спекотно, спека й залишилася, де був дефіцит вологи – посуха збільшилася ще більше. На західній Україні погодні показники були близькими до середньостатистичних. Кінець літа, на який припало наливання зерна кукурудзи, був дуже посушливим. Наприклад, в районі Кропивницького не було зафіксованого жодного міліметру опадів.

Узагальнюючи, можна сказати, що холодний вологий травень 2020 року «зсунув» найважливіші фази розвитку кукурудзи на максимально посушливі строки. Маючи досвід спекотного травня 2018 року (найбільш урожайний рік), доцільно вважати, що теплі температури під час проростання насіння кукурудзи дуже впливають на прискорений розвиток особливо пізніх гібридів кукурудзи, а, отже, і на утворення високого урожаю кукурудзи. В західній частині країни, де урожайність в цьому році виросла, запорукою такого результату можна вважати щедрі дощі в травні-червні.

Графіки 1-4. Погодні умови в регіонах України

Щоб рослина встигла утворити повноцінний качан, вона повинна повністю закінчити цвітіння до настання посушливого сезону, а це в центральній Україні – перша декада серпня. Цього не відбулося, особливо в пізніх гібридів, в сезоні 2020 року.

Проводячи постійні польові дослідження, можна відслідкувати, як реагували протягом свого розвитку різні типи гібридів в сезоні 2020 року. На прикладі стабільного гібриду кукурудзи КВС АКУСТИКА^{ФАО 350} виявлено, що його урожайність незначним чином збільшилася в 2020 році на заході Кіровоградської області та впала на півдні Київщини в порівнянні з 2019 роком (Рисунок 3).

Рисунок 3. КВС АКУСТИКА (ФАО 350)

Інтенсивний гібрид КАРПАТІС^{ФАО 340} в посушливих умовах центральної України мав меншу масу 1000 зерен – 180-200 г, ніж КВС АКУСТИКА^{ФАО 350} – 225-247 г, але більшу кількість зерен на качані – 530-680 проти 440-540 в КВС АКУСТИКА^{ФАО 350}. Типово, що цей інтенсивний гібрид мав невисокий показник урожайності в таких умовах центрального Лісостепу. Жорстка погода 2020 року жодним чином не вплинула на урожайність КАРПАТІС^{ФАО 340} в Тернопільській області та на західному регіоні в цілому. Після 2019 року в польовому сезоні 2020 року цей гібрид збільшив кількість зерен на качані, масу 1000 зерен та урожайність (Рисунок 4).

Рисунок 4. КАРПАТІС (ФАО 340)

Якщо порівняти урожайності гібрида КАРПАТІС^{ФАО 340} в Тернопільській області за два останні роки, випливає висновок, що інтенсивні гібриди значно збільшують свою урожайність при вологих травні і червні, не дивлячись на холодний період проростання насіння.

Цікавою є особливість кукурудзи: кількість запилених зерен на качані не завжди буде прямо пропорційною урожайності. Тут взагалі залежності ніякої немає. Тільки маса 1000 зерен в більшості випадків має пряму кореляцію із урожайністю кукурудзи. Цей факт дає змогу припустити, що закладення качанів (фаза 8 листка) та запилення хоч і є важливими, але не гарантують високих врожаїв. В основі цього явища полягає гарна компенсаційна здатність новітніх гібридів кукурудзи: при достатніх ресурсах рослина завжди зможе акумулювати велику кількість поживних речовин в момент наливу зерна навіть при порушених ранніх фазах розвитку.

Екологічна пластичність сучасного гібриду кукурудзи хоч і є досить високою, але не безмежною. Такі значні коливання температур, різкі зміни у вологозабезпеченні, екстремальний дефіцит вологи в ґрунті створювали незвичне середовище для посівів кукурудзи. Всі досягнення селекції нівелюються глобальними кліматичними змінами. Іншими словами, можна сказати: для того, щоб урожайність стояла на місці, селекції потрібно постійно «бігти». В таких умовах аграрію буде доречно розглядати стабільні гібриди із невеликим ФАО, випробовувати на своїх полях нові гібриди кукурудзи, зміщувати строки посіву для уникнення перекриття фази наливу і посухи.

Матеріал підготував:

Каламбет Віталій Володимирович

Менеджер з агросервісу, Департамент кукурудзи та соняшнику

Тел .: +38 050 357 33 14

Відправити лист