Ефективність міжрядного підживлення кукурудзи азотними добривами

Кукурудза потребує досить високих норм внесення азоту. Без внесення азотних добрив неможливо отримати прийнятний рівень урожайності цієї культури. Господарства, які хочуть отримати більше 10 т/га зерна кукурудзи вносять 100-140 кг/га в діючій речовині азоту. Азот вноситься в декілька етапів: основне внесення восени або весною, припосівне внесення в рядки і підживлення. Підживлення застосовують не всі господарства, але все ж значна їх частина використовують цей агрозахід. Відділ агросервісу Департаменту кукурудзи та соняшнику компанії КВС-УКРАЇНА провів дослід, щоб перевірити ефективність міжрядного рихлення кукурудзи з одночасним внесенням КАС32.

Дослід був закладений на полях підприємства ТОВ «АгроУкр» в селі Стави Обухівського району Київської області. Для проведення досліду були обрані два гібриди селекції KWS різних груп стиглості: КВС 2370 ФАО 280 та КЕРБЕРОС ФАО 310. Ці гібриди господарство вирощує у товарних посівах, тож дослід здійснювався у межах виробничих полів. Технологія вирощування гібридів дещо відрізнялася.

Технологія вирощування КВС 2370 ФАО 280:

  • Попередник: ярий ячмінь
  • Основний обробіток: оранка 27 см.
  • Удобрення:
    - рідкий аміак 120 кг/га восени
    - NPK 10:22:15 100 кг/га при посіві
    - КАС32 50 кг/га в підживлення
    - загальний азот 122 кг/га в д.р.

  • Внесення ЗЗР:
    - ацетохлор 2 л/га
    - Пріма 0,5 л/га
  • Густота до збирання: 70 тис./га

Технологія вирощування КЕРБЕРОС ФАО 310:

  • Попередник: озима пшениця
  • Основний обробіток: глибоке рихлення 45 см
  • Удобрення:
    - рідкий аміак 120 кг/га восени
    - NPK 10:22:15 100 кг/га при посіві
    - КАС32 50 кг/га в підживлення
    - загальний азот 122 кг/га в д.р.

  • Внесення ЗЗР:
    - ацетохлор 2 л/га
    - Пріма 0,5 л/га

  • Густота до збирання: 62 тис./га

У фазу 7-8 листків кукурудзи було проведено внесення КАС міжрядним культиватором з нормою внесення 50 кг/га. При цьому в межах досліду перша ділянка, що мала 8 рядків шириною і 250 метрів довжиною, була з внесенням КАС. Потім аналогічна ділянка, але тільки з міжрядним рихленням без внесення КАС. І третя ділянка – контроль, взагалі без обробітку. Всі три ділянки являли собою одну повторність. Дослід проводився в трьох повторностях для кожного гібрида.

Рис. 1. Міжрядне рихлення з внесенням КАС

Рис. 1. Міжрядне рихлення з внесенням КАС

Після проведення досліду на ділянках з міжрядним рихленням як з внесенням, так і без внесення КАС, спостерігалось позеленіння та пришвидшення росту рослин в порівнянні з ділянками без обробітку. Але цей ефект був короткочасний, і вже через декілька днів ділянки не відрізнялися одна від одної. В подальшому ділянки досліду розвивалися однаково, і ніяких відмінностей на тому чи іншому варіанті не було помічено.

Збирання гібрида КВС 2370 ФАО 280 проводилось 18 жовтня комбайном господарства JOHN DEERE 9780 з наступним зважуванням облікових ділянок на польових вагах. Вологість зерна була межах 19-20%.

Рис 2. Власник господарства Сергій Миколайович Савченко із сином Станіславом на збиранні досліду

Рис 2. Власник господарства Сергій Миколайович Савченко із сином Станіславом на збиранні досліду

Результати досліду гібридів КВС 2370 ФАО 280 та КЕРБЕРОС ФАО 310 представленні на Рис. 3. Урожайність приведена до базисної вологості 14%.

Рис. 3. Урожайність КВС 2370 (ФАО 280)  та КЕРБЕРОС (ФАО 310), середня по трьох повторностях

Рис. 3. Урожайність КВС 2370 (ФАО 280) та КЕРБЕРОС (ФАО 310), середня по трьох повторностях

При аналізі результатів встановлено, що врожайність гібриду КВС 2370 ФАО 280 в середньому по трьох повторностях на контролі складає 8,2 т/га, що перевищує варіант з КАС на 0,3 т/га і варіант з рихленням без КАС на 0,2 т/га.

Збирання гібрида КЕРБЕРОС ФАО 310 проводилось 14 листопада. Вологість коливалася в межах 18,5-20%. Слід відмітити, що умови на цьому полі відрізнялись від поля з КВС 2370 ФАО 280. Вологи було набагато менше, гібрид закінчив вегетацію на 10 днів раніше, незважаючи на ФАО, і рівень урожайності був нижчий. З графіку видно, що найкращі результати були в контролю 6,4 т/га, який перевищував варіанти з рихленням та рихленням з КАС на 0,1-0,2 т/га, що знаходиться в межах похибки.

В цілому, незважаючи на різні гібриди, технологію, умови вирощування, рівень урожайності та густоту до збирання, два графіки мають близький результат, що свідчить про високу достовірність досліду.

Висновки:

  • На основі проведеного досліду встановлено, що при достатньому внесенні азотних добрив в основне і припосівне удобрення, міжрядне рихлення з внесенням КАС не має ефективності.
  • Міжрядне рихлення без внесення КАС не покращує стан рослин та не дає збільшення урожайності в порівнянні з необробленими ділянками.

Матеріал підготував:

Олег Лога
Олег Лога
Агроном-консультант
Тел .: 0504958397
Відправити лист