Силосна кукурудза KWS – результат багаторічної успішної роботи

KWS – селекційна компанія, яка займається створенням гібридів під потреби ринку. Одна справа – це створити гібрид, а інша – виростити його так, щоб розкрити генетичний потенціал, який закладено в нього селекціонерами.

У випадку із силосною кукурудзою, в порівняні із зерновою, її вирощування і заготівля є більш складною. Є ряд додаткових моментів, на які потрібно звертати увагу (час збирання, швидкість збирання, якість трамбування, відкриття ями і т.д.). Наша основна мета – це отримання максимального прибутку виробником завдяки вирощуванню гібридів KWS. В свою чергу ми надаємо рекомендації на всіх етапах – від сівби до заготівлі. Нижче описано основні особливості гібридів KWS та моменти, на які потрібно звертати увагу під час вирощування кукурудзи на силос.

Для вирощування кукурудзи на силос компанія «КВС-УКРАЇНА» в своєму портфоліо має 4 гібриди з ФАО 230-380: АМАРОС ФАО 230, БОГАТИР ФАО 290, БІГБІТ ФАО 290, КВС 381 ФАО 350, КВС ІНТЕЛЕГЕНС ФАО 380 та КАРІФОЛС ФАО 380. Ці гібриди характеризуються високим потенціалом урожайності зеленої маси – 60-85 т/га, та мають високий вміст крохмалю.

Селекція силосної кукурудзи KWS націлена на:

  • ранній швидкий розвиток;
  • толерантність до холоду;
  • стабільність врожайності;
  • високу врожайність сухої речовини з гектара;
  • високий вміст крохмалю та перетравність листостеблової маси.

Випробування гібридів у різних кліматичних зонах та аналіз динаміки накопичення сухої речовини в цілій рослині дає нам можливість підбирати найкращі гібриди під конкретні умови. Це дозволяє отримувати гарантований високий урожай відмінної якості.

Отримання максимальної врожайності зеленої маси можливе за використання гібридів з пізнім ФАО у зоні достатнього зволоження. Проте, робити ставку тільки на пізнє ФАО є ризикованим. Основне в силосі кукурудзи – це качан. За посушливих умов в момент наливу зерна гібриди із пізнім ФАО можуть формувати неповноцінний качан, а отже і силос буде із низьким вмістом крохмалю та енергії.

Вибір гібрида із правильним ФАО є основою успішного вирощування кукурудзи на силос в умовах як достатнього, так і недостатнього зволоження. Гібриди з ФАО 230-250 сформують більш гарантований урожай незалежно від зони вирощування в порівняні із пізніми гібридами.

Сівба силосної кукурудзи

Отримання максимуму із силосної кукурудзи суттєво залежить від такої операції як сівба. Її потрібно провести вчасно та правильно. Наші гібриди мають високу толерантність до холоду та їх рекомендовано висівати, починаючи із середньої температури ґрунту на глибині загортання насіння +7…8°С. Індикатором для сівби слугує стабільність такої температури протягом 3-4 діб, після чого можна починати сівбу. Глибина загортання насіння повинна бути 4-5 см. Під час сівби також бажано внести стартові добрива, які допоможуть закласти основу майбутнього врожаю.

Важливим моментом, який потрібно врахувати, є швидкість руху сівалки. Бажано сівбу проводити за швидкості 6-8 км/год. Звичайно, сучасні сівалки можуть проводити якісну сівбу і за швидкості 12-15 км, але головне, щоб насіння розкладалося рівномірно, не було пропусків, подвійних рослин і т.д. Все це призводить до зниження продуктивності окремих рослин, а, відповідно, і до зменшення врожайності крохмалю і сухої речовини з гектара.

Під час вирощування кукурудзи на силос потрібно не забувати про вчасний контроль бур’янів. Поле має бути чистим у фазу 5-9 листків. Тому потрібно не затягувати із внесенням страхових гербіцидів і робити це вчасно.

Збирання силосної кукурудзи

Наступним важливим технологічним моментом є збирання. Насправді оптимальний строк збирання є вузьким місцем у вирощуванні кукурудзи на силос. Нашою метою є зібрати кукурудзу із вмістом сухих речовин в зеленій масі 30-35%. Вміст сухої речовини – явище динамічне, і з кожним днем він змінюється. Тому нам потрібно прорахувати все до деталей, щоб зібрати кукурудзу саме із таким вмістом сухих речовин.

Якщо збирати кукурудзу раніше (за вмісту сухої речовини менше 30%) – ми втратимо цукри, які будуть витікати із силосної ями разом із клітинним соком. Крім того, за раннього збирання у нас буде низький вміст крохмалю. Збирання кукурудзи в більш пізній період призводить до погіршення якості трамбування. Потрібно зменшувати фракцію нарізки зеленої маси до 8-12 мм, що призводить до уповільнення руху комбайна. Також варто збільшувати кількість проходів техніки, якою проводять трамбування.

Лінійка силосних гібридів KWS орієнтована на пропозицію гнучких умов збирання. Це забезпечується такою особливістю гібридів як повільна втрата вологи листям та стеблом під час дозрівання – тобто їх високою ремонтантністю, раннім цвітінням та достиганням качана до оптимальної фази. Такі гібриди мають подовжений період оптимальної збиральної фази (30-35% с.р.).

Зберігаючи листя зеленого забарвлення та підвищеної вологості до самого збирання, підвищується вміст крохмалю та енергії в качанах. Це дуже важливо в умовах, де можлива затримка збирання врожаю через погодні умови (дощова погода тощо).

Із підвищенням вмісту сухої речовини силос кукурудзи втрачає свої якісні властивості. Такий корм гірше споживається тваринами та його засвоюваність може знижуватися.

Негативні наслідки занадто раннього збирання:

  • зниження врожайності;
  • зниження енергії та вмісту крохмалю;
  • високий ризик втрати цукрів та клітинного соку. Потрібно збільшувати фракцію нарізки;
  • погіршення споживання силосу через погані смакові властивості (підкислений силос).

Негативні наслідки занадто пізнього збирання:

  • підвищення затрат на збирання та уповільнення процесу заготівлі;
  • зниження перетравності;
  • підвищений вміст сухої речовини;
  • проблема із трамбуванням, потреба у меншій фракції нарізки зеленої маси.

Визначення оптимальної фази збирання можна проводити на основі оцінки стиглості зерна. Нижче представлена таблиця з орієнтовним вмістом сухої речовини в качані та цілій рослині залежно від стиглості зерна.

Індикатор збиральної стиглості

Фаза Опис Вміст сухої речовини в качані (%) Вміст сухої речовини в цілій рослині (%)
Молочна Зерно ще не дозріло. Уникайте передчасного збирання. 10-15 ˂ 20
«М’яке тісто» Молочна стиглість зерна.Обгортки качана зелені. 20-28 22-27
«Тверде тісто» Внутрішній вміст зерна має пастоподібну консистенцію. Зниження ризику стікання клітинного соку. 30-35 28-32
Стигле Зерно досягло збиральної стиглості. Рослина готова до заготівлі. 48-50 33-35
Повна стиглість Зерно досягло повної стиглості. Обгортки качана сухі. Дещо пізня фаза для збирання на силос. 65-70 36-45

Хімічний склад рослини кукурудзи

  • Геміцелюлоза, целюлоза та лігнін основні складові клітинних стінок, частка яких у всій рослині становить приблизно – 40%;
  • Енергетична цінність гібридів кукурудзи насамперед залежить від ступеня розвитку качана та його кількістю в зеленій масі і перетравності НДК;
  • У процесі дозрівання кукурудзи вміст крохмалю, його засвоюваність і, відповідно, енергетична цінність збільшуються поступово.

Хімічний склад рослини кукурудзи

Хімічний склад рослини кукурудзи

Ремонтантність кукурудзи

Ремонтантність кукурудзи (Stay green) – це здатність зберігати вегетативні частини рослин зеленого забарвлення та підвищеної вологості після настання повної стиглості зерна.

Перевага ремонтантності:

  • Підвищення продуктивності всієї рослини
  • Максимальне накопичення сухої речовини при збиранні на силос
  • Стійкість до хвороб, шкідників та стеблового вилягання
  • Вища маса тисячі насінин
  • Толерантність до посухи