• feedbeet_23092024_3.png

Вирощування кормового буряка на присадибному господарстві: етапи та рекомендації

Кормовий буряк є добре адаптованою культурою до різних ґрунтових умов, хоча й досить вимогливою до вологи.
Дана культура відрізняється високою морозостійкістю та може зберігатися на полі до початку зими.

Для досягнення високої продуктивності необхідно дотримуватись наступних рекомендацій щодо сівозміни, удобрення, обробітку ґрунту, посіву, догляду, збирання та зберігання.

Сівозміна

Кормовий буряк не рекомендується сіяти на одному й тому ж полі два роки поспіль, бо в ґрунті накопичуватимуться хвороби і відповідно будуть більшими втрати врожаю. Гарним попередником для кормового буряка є озимі зернові, кукурудза, бобові, овочеві культури та однорічні трави. Дещо гіршим попередником може бути картопля. В свою чергу самі кормові буряки є поганим попередником для цукрових та кормових буряків, соняшника, картоплі, гречки, вівса та сої.

Удобрення

Кормові буряки відзначаються високою реакцією на внесення органічних, мінеральних і зелених добрив. Очевидно, що для присадибних ділянок саме гній буде основним добривом для вирощування кормових буряків. Норма гною змінюється залежно від можливостей господарства в межах 40-80 т/га, іноді вона становить 100 т/га і більше. Гній вносять під оранку, восени. Високі дози гною (особливо свинячої гноївки) вносити під кормові буряки недоцільно і навіть шкідливо, оскільки в коренеплодах накопичуються нітрати, що може спричинити отруєння тварин.

Обробіток ґрунту

У господарствах населення обробіток ґрунту під кормовий буряк залежатиме від того, які машини і знаряддя доступні – зараз це може бути як мінітрактор із усім обладнанням від плуга і борін до сівалки, начіпного оприскувача і причіпного копача, до ручного мотоблока з фрезою, ручною ж сівалкою типу “Вінничанка”, ранцевим оприскувачем та ручним збиранням врожаю.

Під кормовий буряк можна використовувати 2 типи основного обробітку ґрунту – оранку або глибоке рихлення. Оранку і рихлення зазвичай краще робити восени, і тоді ж вирівнювати поле (напр. боронами). В зиму поле має увійти вирівняним із дрібною грудкою. Оранка чи рихлення мають бути достатньо глибокими 15-25 см, особливо для гібридів, коренеплоди яких повністю чи наполовину сидять у ґрунті. На ґрунтах, що “запливають”, оранку (чи рихлення) вимушені робити весною, як тільки дозволяє стиглість ґрунту – коли він після зими підсихає і стає вже не таким “глевким”, що техніка (хоча б і мотоблок) вже може працювати на полі. Це може бути або в останніх числах березня, або на початку квітня.

Закриття вологи потрібно робити у тому випадку, коли від весняної оранки до посіву проходить достатньо багато часу і існує ризик того, що швидко висохне верхній шар ґрунту. Наприклад після оранки чи фрезування на початку квітня прогноз показує холодну (сіяти не можна) і вітряну (швидко висихатиме ґрунт) погоду.

Якщо із техніки доступний тільки мотоблок із фрезою, і немає можливості провести осінню оранку, тоді підготовку ґрунту доведеться обмежити двома весняними операціями: спочатку зробити досить глибоке фрезування (15-20 см) із наступним вирівнюванням, хоча би й вручну граблями. І другою операцією за необхідності може бути закриття вологи, чи мілким (2-5 см) фрезуванням, чи теж вручну граблями.

Від фрезування (особливо глибокого, замість осінньої оранки) до посіву має пройти декілька днів, щоб спушений обробітком ґрунт мав достатньо часу для усадки.

Сівба

Кормовий буряк сіють навесні за температури ґрунту більше 6-8°С. Іноді це може бути вже наприкінці березня, але в цьому випадку існує великий ризик, що сходи буряка потраплять під весняні приморозки і деякі сходи загинуть. Тому господарствам населення немає особливих причин поспішати з посівом і краще почекати до стабільно високих температур - а це, в залежності від регіону, може бути друга половина квітня чи навіть початок травня.

  • Ширина міжряддя складає 45-56 см в залежності від налаштувань сівалки і механічного копача (і сівалка і копач мають бути розраховані на однакову ширину міжрядь), або, для сівби ручною сівалкою і наступного ручного збирання – на міжряддя 33 см. Ручну сівалку потрібно налаштувати (експериментальним шляхом підібравши оптимальний отвір диска та швидкість руху) таким чином, щоб досягти потрібної відстані між висіяними насінинами. Найпростіший спосіб сівби - на вирівняній ділянці кілками і шпагатом розмітити рядки із потрібним міжряддям, провести по рядку ріжком сапи канавку глибиною 2-4 см, бажано щоб на цій глибині вже був вологий ґрунт, вручну по рядку розкласти насіння (4-6 штук на метр), граблями акуратно, щоб не порушити рядки, присипати насіння, за можливості прикоткувати.

  • Глибина загортання – 2-4 см. Завдання посіву – зробити так, щоб насіння лягло на порівняно щільне і вологе насіннєве ложе на глибині 2-4 см і було присипане пухким шаром ґрунту. Глибший посів призведе до того, що значна частина енергії насінини витратиться ще до сходів і рослина зійде пізніше, кволою, більш уразливою до хвороб. Або не зійде взагалі.

  • Норма висіву кормового буряка варіюється залежно від способу вирощування: за механізованого способу норма висіву становитиме 130-150 тис. насінин/га, а за ручного сіємо 4-6 насінин на погонний метр (еквівалент 90-130 тис./га при міжрядді 45 см).

За умови придбання якісного дражованого насіння, відповідних навиків для правильної підготовки ґрунту та вчасного посіву, польові втрати схожості можна прогнозувати мінімальними і сіяти відразу на кінцеву, потрібну нам густоту. Якщо якість насіння або підготовка ґрунту викликає сумніви, висівати варто на 15-20% більше (густіше) із наступним формуванням / коригуванням густоти вручну (сапою) після повної схожості, десь в середині травня. Формування густоти має забезпечити рівномірний розподіл рослин у рядку на відстані 15-20 см. одна від одної. Формування густоти треба зробити до фази 3-4 пар листя на буряку.

При сівбі треба створити хороший контакт насіння з вологим ґрунтом, що забезпечується післяпосівним коткуванням.

Контроль бур'янів, застосування гербіцидів

На невеликих ділянках контроль бур'янів здійснюється вручну, сапою.

На більших ділянках за наявності відповідної техніки для контролю бур'янів вже можна використовувати гербіциди.

Для боротьби з різними видами бур’янів на кормових буряках до або після сходів в Україні зареєстровані такі гербіциди, як Бетанал® Експерт чи Бетанал® МаксПро (Байєр, діючі речовини фенмедифам, десмедифам, ленацил), Тарга Макс (Ніссан Кемікал Юроп, діюча речовина хізалофоп-п-етил), Центуріон (Аріста Лайф Сайєнс, діюча речовина клетодим), Голтікс (Адама, діюча речовина метамітрон), та багато інших. Правила використання того чи іншого гербіциду та заходи безпеки при роботі з ним написано в інструкції до цього гербіциду – уважно ознайомтесь з інформацією до початку роботи.

Для ефективного використання гербіцидів критично важливою є своєчасність обробітку. Запізнення із обприскуванням, як правило, призводить до неефективності цих заходів.

Контроль хвороб

Для ефективного накопичення сухих речовин у коренеплоді (а кормову цінність мають саме сухі речовини, а не вода), листя кормового буряка має зберігатись здоровим якомога довше. Такі хвороби, як церкоспороз, рамулярія, борошниста роса та деякі інші пошкоджують та навіть повністю знищують листя і можуть спричинити великі (30-40% і більше) втрати врожаю. А такі хвороби, як кореневі гнилі, спричиняють або повну загибель рослини (особливо у ранніх фазах), або значне ушкодження коренеплоду та великі втрати при зберіганні. На ранніх фазах розвитку вберегти посіви від хвороб допомагає протруєння, присутнє у дражованому насінні. В подальшому, десь із кінця червня, проти такої хвороби, як церкоспороз, необхідно використовувати фунгіциди. Як і у випадку з гербіцидами, перед використанням фунгіцидів слід уважно вивчити інструкцію до препарату. Для успішного контролю церкоспорозу критично важливо зробити перше обприскування на самому початку розвитку хвороби, щоб запобігти її швидкому поширенню.

Збирання врожаю

Оптимальні строки збирання кормових буряків – кінець вересня – початок жовтня. Кормовий буряк збирають тими самими машинами, що й цукровий, хоча процес збирання коренеплодів значно легший. Зрізану гичку силосують, викопані коренеплоди зберігають у кагатах за температури 1-З°С та відносній вологості повітря 85-90%.


Зберігання

Правильна температура – одна з основних умов зберігання. Оптимальна температура для зберігання - 0-5°С. Зберігання кормового буряка надійніше здійснювати в буртах. Зверху робиться укриття з соломи з землею. Також можна зберігати в спеціальних сховищах, оснащених вентиляцією та в яких підтримується спеціальна температура.