Цікаво, як відбувається перетравлення їжі коровами? Тоді дізнайтеся про основи фізіології травлення та потреби в поживних речовинах жуйних тварин, а також отримайте практичні рекомендації щодо відгодівлі молочної худоби кукурудзою, завдяки яким можна збільшити надої.
Натиснувши на одне із семи секцій на будові корови, ви отримаєте детальну інформацію щодо особливостей годівлі ВРХ та обмінних процесів, які відбуваються в травному тракті тварини.
Параметри |
Трав'яний силос (1-ий зріз) |
Кукурудзяний силос |
---|---|---|
Суха речовина (СР), % | 30-40 | 30-37 |
Сира зола, % у СР | < 10 | < 4 |
Сирий білок (XP), % СР | < 17 | < 9 |
Сира клітковина, % СР | 22-25 | 17-20 |
NDF, % у СР | 40-48 | 35-40 |
ADF, % у СР | 24-28 | 21-25 |
ELOS, % СР | > 68 | > 67 |
Газоутворення, мл/200 мг СР | > 50 | Дані відсутні |
Структурна цінність (SW) | 2.6-2.9 | 1.5-1.7 |
Крохмаль, % у СР | -- | > 30 |
Цукор, % у СР | 3-8 | -- |
ME, МДж/кг СР | > 10.6 | > 11 |
Система чистої енергії лактації (NEL), МДж/кг СР | > 6.4 | > 6.6 |
Сирий білок (nXP), г/кг СР | > 135 | > 132 |
RNB, г/кг СР | < +6 | від -8 до -9 |
Окрім адаптованого складання та вирахування раціону, надзвичайно важливою є, перш за все, організація стайні та кормового жолобу з огляду на здоров'я рубця. Розрахунок корму служить хорошим орієнтиром. Вирішальними на практиці є система контролю корму та контроль худоби.
Для того, щоб рубець міг функціонувати фізіологічно, і, якщо це можливо, без коливань значення рН, важливою передумовою є однорідно змішаний раціон та однорідна подача корму протягом дня (регулярне споживання). Раціон в годівниці повинен мати вміст сухої речовини принаймні від 35% до максимально 45%, оскільки в цьому діапазоні можливо досягти найбільшого споживання. Занадто вологий раціон (< 35%) показує, з одного боку, знижене структурне значення (розм'якшення структури), а з іншого боку, тварини поглинають з раціоном багато насичуючої води. Сухі раціони (> 45% маси сухої речовини), як правило, розшаровуються, тобто, сухий корм (наприклад, комбікорм) осідає внизу, а худоба їсть вибірково. Тому, надмірно вологий і занадто сухий раціон приводять до коливань pH у рубці і підвищують ризик ацидозу. Селективне споживання визнається тим, що тварини сильно переміщують корм в жолобі в різні сторони або що через поданий раціон видно отвори подачі корму.
Занадто тривале або агресивне змішування корму в міксер-кормороздатчику також негативно впливає на структуру корму, і існує ризик «розмивання». Структура корму руйнується. Порядок загрузки міксера-кормороздатчика та час змішування повинен бути адаптований до використовуваного корму та технології міксера-кормороздатчика. Для широко використовуваних міксерів-кормороздатчиків з вертикальним шнековим механізмом рекомендується наступна послідовність заповнення:
Перевантажений міксер-кормороздатчик зношені шнеки, тупі ножі та протирізальна пластина в силосорізці також можуть призвести до перетворення раціону в пюре.
Візуально «ідеальний» раціон в жолобі повинен знову збільшитися в об’ємі після того, як його стиснули в руці. Цей тест служить для перевірки структурної активності в рубці. Контроль за кількістю споживаного корму щодня забезпечує важливу інформацію про енергопостачання та прийняття їжі. Худобу слід годувати щонайменше один раз, а краще двічі на день, а перед годуванням жолоб для годівлі слід відповідно очистити.
Фізична структура раціону
Основні передумови:
Хороший контроль за структурою забезпечується простим тестом:
Відмінним інструментом для визначення та оцінки кормової структури в раціоні є кошик для подачі корму. Можна визначити розміри часток і перевірити точність в різних точках корита. Крім того, свіжозмішані раціони можна порівняти у їх складі з залишковими кормами для перевірки вибору кормів.
Блок-шейкер складається з системи з трьохчастинковою ситовою коробкою, яка розподіляє просіяний корм на три фракції через різні розміри ситового отвору. У нижче наведеній таблиці показані розміри частинок трьох сит з відповідними бажаними співвідношеннями в раціоні.
Решітний стан | Рекомендовані пропорції маси повнораціонної суміші (TMR) |
---|---|
Приймальне сито (> 1.9 см) | мін. 6-10% |
Середнє сито (< 1.9 см → 0.8 см) | 30-50% |
Нижнє сито (< 0.8 см) | 40% - макс. 60% |
Забезпечення молочних корів енергією та поживними речовинами є необхідною умовою для доброго здоров'я, фертильності та продуктивності тварин.
Тому особливо важливо знати потреби корів та планувати їх раціон та його склад якомога краще. Особливе значення мають два пункти:
1. Якість та енергетичний вміст використовуваних кормів
2. Фактичне споживання корму тваринами
Нижче наведено найважливіші показники постачання енергії та білка. Крім того, необхідно вживати заходів задля забезпечення тварин необхідною кількістю макро-, мікроелементів та вітамінів.
Оцінка поживних речовин кормів та вимоги щодо потреб лактуючої худоби ґрунтуються на системі чистої енергії лактації (NEL) з одиницею вимірювання мегаджоуль (МДж). З огляду на потребу в енергії необхідно провести різницю між потребою в харчуванні для підтримки життя та потребою в енергії для продуктивності.
Потреба в харчуванні | Потреба в енергії |
---|---|
Потреба в харчуванні для підтримки життя залежить від живої маси тварин і характеризує кількість поживних речовин зрілої, нелактуючої, нетільної корови, необхідних для підтримки важливих метаболічних процесів. | Додаткова потреба в енергії для продуктивності обумовлена споживанням поживних речовин для утворення молока, споживання енергії, росту плода та інших тканин під час тільності. |
Дана таблиця зображує вимоги до потреби в харчуванні для підтримки життя молочних корів різних живих мас.
Жива маса, кг |
Потреби в харчуванні для підтримки життя, МДж NEL/день |
---|---|
500 | 31.0 |
550 | 33.3 |
600 | 35.5 |
650 | 37.7 |
700 | 39.9 |
750 | 42.0 |
800 | 44.1 |
Залежно від вмісту жиру в молоці, при утворенні молока повинні враховуватися енергетичні добавки, зазначені в наступній таблиці.
Жирність молока, % |
Потреби в харчуванні для підтримки життя, мгДж NEL/день |
---|---|
3.0 | 2.9 |
3.5 | 3.1 |
4.0 | 3.3 |
4.5 | 3.5 |
5.0 | 3.6 |
Корова вагою 650 кг потребує щоденно 153,2 МДж NEL енергії при утворенні молока 35 кг в день з жирністю молока 4,0%.
Через мікробіальне перетравлення в рубці, забезпечення сирим білком через корм мало говорить про якість білка в тонкому кишечнику. Як мікроорганізми в передніх відділах шлунку, так і сама корова в тонкому кишечнику повинні оптимально забезпечуватися білком. Оцінка білка у молочних корів ґрунтується на кількості корисного сирого білку в тонкому кишечнику, так званому показнику засвоєного білка (nXP).
nXP складається з білка в рубці, що не розщеплюється (UDP), і мікробного білка. Він розраховується за допомогою UDP і енергетичної цінності для відповідного корму.
В наступній таблиці наведені довідкові значення для забезпечення nXP, розділені на життєво необхідну потребу і потребу для продуктивності залежно від живої маси і надою молока.
Наприклад:
Корова вагою 650 кг з надоєм молока 30 кг і вмістом білка в молоці 3,40 % має потребу в 3000 г nXP на добу.
Значення, наведені в даній таблиці, можуть бути використані як орієнтовні дані для забезпечення молочних корів корисним сирим білком.
Забезпечення | nXP, г/доба |
---|---|
500 кг | 390 |
550 кг | 410 |
600 кг | 430 |
650 кг | 450 |
700 кг | 470 |
750 кг | 490 |
800 кг | 510 |
Утворення молока | |
Молоко 3,2% білків | 81 г/кг молока |
Молоко 3,4% білків | 85 г/кг молока |
Молоко 3,6% білків | 89 г/кг молока |
У наведеній нижче таблиці надано рекомендації щодо забезпечення молочних корів в різні періоди лактації з урахуванням зазначеного споживання корму.
Показники | Рання лактація | Середня лактація | Пізня лактація | Сухостійні корови |
---|---|---|---|---|
Бажана кількість споживання корму кг маси сухої речовини в день | мін. 21 | > 21 | 18-21 | 12-15 |
Вміст енергії МДж NEL/кг Т | 7.0-7.3 | 6.7-7.0 | 6.5-6.7 | 5.3-5.7 |
Вміст білка г nXP на кг маси сухої речовини | 165-175 | 145 - 165 | 140-145 | 100-125 |
Крохмаль та цукор г на кг маси сухої речовини | 150 - макс. 250 | 110 - макс. 225 | 75-225 | Дані відсутні |
Стійкий крохмаль г на кг маси сухої речовини | 20-50 | 20-50 | макс. 25 | Дані відсутні |
Структурне значення |
мін. 1.1-1.15 |
мін. 1.1 | мін. 1.0 | мін. 2.0 |
Жир-сирець г на кг маси сухої речовини | макс. 45 | макс. 45 | макс. 45 | макс. 40 |
Сира клітковина г на кг маси сухої речовини | мін. 150-180 | мін. 150 - 190 | мін. 150 | мін. 260 |
Рубцевий азотистий баланс (RNB) г на кг маси сухої речовини | 0-1 | 0-1 | 0-1 | 0 |
Під час фази вигодовування (з 3 тижнів до отелення) необхідно знову збільшити енергетичну концентрацію раціону, оскільки з ростом плода засвоєння корму зменшується!
Рекомендується «призвичаювати» мікроорганізми рубця до кормових компонентів раціону вигодовування; підгодівля концентрованими кормовими компонентами.
Склад збагаченого основного раціону в кг свіжої маси |
Основний раціон на основі кукурудзяного силосу (25% ТС / 75% КС) |
Основний раціон на основі трав’яного силосу (70% ТС / 30% КС) |
Баланс кукурудзяного та трав’яного силосів (50% ТС; 50% КС) |
---|---|---|---|
Трав’яний силос 1-й зріз, молодий 35% маси сухої речовини (18% XP, 23% XF 6,3 MJ NEL) |
10 кг | 30 кг | 21 кг |
Хороший кукурудзяний силос 38% маси сухої речовини (34,5% XS; 6,7 MJ NEL; 15% bXS) |
30 кг | 12 кг | 21 кг |
Кукурудзяний карнаж 60% маси сухої речовини (8,0 MJ NEL/кг) |
1.5 кг | 6 кг | 3.5 кг |
Рапсовий шрот (6,4 MJ NEL; 34% RP) | 4 кг | 1 кг | 2.5 кг |
Параметри раціону | |||
Достатньо для кг молока/день з NEL або nXP | 28.6 / 29.6 | 28.7 / 28.2 | 29.0 / 29.3 |
кг молока з грубого корму в день | 15 | 15 | 15.3 |
Споживання маси сухої речовини на жолобі кг/день | 19.4 | 19.6 | 19.6 |
Рубцевий азотистий баланс г/день | 12 | 22 | 20 |
Корисний сирий білок г/кг маси сухої | 153 | 146 | 149 |
Вміст енергії МДж NEL/кг маси сухої речовини | 6.8 | 6.76 | 6.76 |
Вміст сирої клітковини г на кг маси сухої речовини | 172 | 180 | 178 |
Структурне значення (SW) | 1.45 | 1.89 | 1.70 |
Нестійкий крохмаль + цукор (XZ + XS – bXS) г на кг маси сухої речовини | 223 | 201 | 209 |
Cтійкий крохмаль (bXS) г на кг маси сухої речовини | 37 | 35 | 35 |
Необхідний рівень споживання кормів у молочних корів залежить від рівня продуктивності та концентрації енергії в раціоні кормів.
У таблиці нижче показано необхідне надходження сухої речовини для задоволення NEL-потреби молочної корови живою масою 650 кг при різній концентрації енергії в кормі в залежності від удійності. На практиці підвищені раціони можуть мати енергетичну щільність від 7,0 до 7,3 МДж NEL / кг маси сухої речовини. Вищі показники навряд чи можливі. Це одна з причин того, чому високий загальний обсяг споживання кормів настільки важливий для досягнення високого рівня продуктивності.
Корова споживає майже однакову кількість їжі в обох випадках, але є суттєва різниця в 10 кг молока між високою та низькою щільністю енергії.
МДж NEL/кг маси сухої речовини | ||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Молоко, кг/д |
5.2 | 5.6 | 6.0 | 6.4 | 6.8 | 7.2 | 7.6 | |
10 | 13.6 | 12.6 | 11.8 | 11.0 | - | - | - | |
15 | - | 15.6 | 14.5 | 13.6 | 12.8 | - | - | |
20 | - | 18.6 | 17.3 | 16.2 | 15.2 | 14.7 | - | |
25 | - | - | 20.0 | 18.8 | 17.7 | 16.7 | 15.8 | |
30 | - | - | 22.8 | 21.4 | 20.1 | 19.0 | 18.0 | |
35 | - | - | - | 23.9 | 22.5 | 21.3 | 20.2 | |
40 | - | - | - | 26.5 | 25,0 | 23.6 | 22.3 | |
45 | - | - | - | - | 27.4 | 25.9 | 24.5 | |
50 | - | - | - | - | 29.8 | 28.2 | 26.7 |
У першій третині лактації бажана енергетична щільність складає щонайменше 7,0 МДж NEL/кг маси сухої речовини. При енергетичній щільності 7,2 МДж NEL/кг маси сухої речовини і вживанні корму 21,3 кг маси сухої речовини, енергії достатньо для отримання 35 кг молока в день.
З метою енергозабезпечення вищих результатів удійності, корова повинна була б реалізувати більш високий рівень споживання кормів або мобілізувати резерви тіла.
На практиці середнє споживання кормів стадом становить від 21 до 25 кг маси сухої речовини на тварину на добу. Вищий рівень споживання кормів в середньому в стаді дуже рідкісний і досягається лише в окремих випадках, коли мова йде про багаторазово лактуючу велику рогату худобу з великою живою вагою.
Телиці, зокрема, в середньому мають значно слабший загальний обсяг споживання кормів, ніж корови, які народжували багато разів (від -8 до -10%) та споживають значно менші об’єми під час одного походу до годівниці. Наприклад, результати експерименту навчально-випробувального центру LVZ Futterkamp (2012) показали, що телиці майже 7 раз на день ходили до годівниці та спожили в середньому 18,9 кг маси сухої речовини кормів, тоді як корови, які народжували багато разів, в середньому спожили 21,4 кг маси сухої речовини кормів, відвідавши годівницю 6,5 разів. Фізіологічно споживання кормів зазвичай становить приблизно на 20-25% нижче в перші 4-6 тижнів після отелення. Це завжди слід враховувати при плануванні раціону.
▪ NFC = неструктурні / легкозасвоювані вуглеводи
▪ NDF = нейтрально-детергентна клітковина
▪ NDF являє собою повну фракцію клітковини рослини
▪ ADF = кислотно-детергентна клітковина
▪ ADL = лігнін
▪ NDF та ADF містять також силікати та кремнієву кислоту
Після завершення процесу золоутворення визначають показники NDF org і ADF org.
Пильнуйте за годівлею корів!
Як розпізнати перебірливу поведінку в їжі?
Підказка: Помітно виступаючий рот під час прийому корму може бути ознакою дефіциту структурності в раціоні. Корова тримає рот в горизонтальному положенні, щоб дрібні часточки не випадали з ротової порожнини під час жування.
Шлунково-кишковий тракт жуйних тварин складається з 4 різних шлунків: сітка, рубець, книжка та сичуг. Сичуг, що прилягає до тонкої кишки, виконує функцію шлунка нежуйних тварин, оскільки в ньому переважає ферментативне травлення. У так званих передшлунках (сітка, рубець та книжка) травлення відбувається за допомогою мікроорганізмів (бактерії, гриби, найпростіші). Таким чином, жуйна тварина може розщепити та засвоїти целюлозу і геміцелюлозу. Сумарна потужність чотирьох шлунків становить близько 180-230 л, причому у дорослої великої рогатої худоби рубець займає близько 80% від обсягу шлунку.
Рубець і сітка утворюють функціональну одиницю, яка займає майже всю ліву половину черевної порожнини. Грубо подрібнений корм, який вживає велика рогата худоба, потрапляє спочатку через стравохід в середовище сітки та рубця. У рубці відбувається поділ та розшарування компонентів корму, що схематично показано на рисунку.
Оптимальне функціонування рубця є основною передумовою високого споживання кормів, ефективного використання кормових інгредієнтів та низького впливу на навколишнє середовище.
Мікроорганізми, що беруть участь у травленні в рубці, тісно пов'язані між собою. Наприклад, продукти обміну речовин одного виду, які самостійно не можуть бути засвоєні, стають доступними іншим видам. Склад мікробної популяції, швидкість і об’єм процесів перетворення в рубці та переважаюча величина рН залежать від різних чинників. Особливо важливим тут є поживний склад, кількість споживаного корму та тривалість знаходження корму в рубці (швидкість проходження).
Наприклад, тривалість перебування корму зменшується із збільшенням споживання корму. Отже, швидкість проходження зростає.
Нижче описано перетравлення основних поживних речовин.
Перетравлення вуглеводів в рубці
Вуглеводи присутні в рослинних кормах у двох основних формах. Це так звані «резервні вуглеводи» і «структурні вуглеводи».
До резервних вуглеводів в першу чергу входять сахароза і крохмаль. Вони разом з пектинами належать до вуглеводів без волокон (NFC).
Структурні вуглеводи додатково можна розділити на целюлозу і геміцелюлозу під загальним терміном «сира клітковина». Вони надають живим рослинам стійкість і, отже, в цілому є частиною клітинної оболонки. Структурні вуглеводи також включають лігнін, так звану «деревну масу».
Лігнін є фенольною сполукою і не належить до вуглеводів. Хімічна будова лігніну та частка лігніну в структурних вуглеводах змінюються в залежності від виду рослин.
Лігнін не засвоюється організмом, і тому вміст лігніну визначає засвоюваність раціону. Целюлоза, геміцелюлоза та лігнін суттєво впливають на структурну дію раціону в рубці, оскільки без структурованих кормових часток утворення «плаваючого шару», описаного вище, неможливе, і не може бути ніякого фізіологічного перетравлення в рубці (див. також розділ «Структурне значення силосної кукурудзи»). Структурні вуглеводи згруповані в методиці аналізу кормів у групу нейтрально-детергентної клітковини (NDF). Целюлоза та лігнін утворюють також групу кислотно-детергентної клітковини (ADF).
В розділі «Аналітичні компоненти рослин (веендовський аналіз)» зображений метод веендовського аналізу та розширений метод веендовського аналізу за ван Соестом, а також класифікація аналітичних компонентів рослини.
Резервні вуглеводи можуть перетравлюватися також нежуйними тваринами, тоді як для розпаду структурних вуглеводів необхідні мікроорганізми, такі як ті, що знаходяться в рубці жуйних тварин.
Вуглеводи розпадаються в рубці до коротколанцюгових жирних кислот.
Основними кінцевими продуктами бактеріального розпаду вуглеводів є оцтова, пропіонова та масляна кислоти. Наприклад, щодня виробляється приблизно 3,5 л пропіонової кислоти, 6 л оцтової кислоти та 0,5 л масляної кислоти. Виробництво кислот залежить від рівню рН в рубці. Ідеальний рівень рН становить від 6,2 до 7,0. Значення рН < 6,2 вже називають суубклінічним ацидозом рубця (див. також розділ «Рубцевий ацидоз»).
Крім кислот, під час бродіння виробляється газоподібний метан та діоксид вуглецю. Енергія, що міститься в метані, втрачається безпосередньо у жуйних.
Сформовані коротколанцюгові жирні кислоти поглинаються через стінку рубця. Жирнокислотний склад, тобто співвідношення жирних кислот одна до одної, залежить від поживного складу корму.
Регулювання значення pH рубця відбувається завдяки як дієті, так і слині. Слина містить велику частку бікарбонату натрію і має рівень рН прибл. 11.
Залежно від споживання корму та його складу, велика рогата худоба виробляє приблизно 180-300 літрів слини на день, тим самим буферизуючи кислоти, виділені під час процесу травлення в рубці. Іншим регуляційним механізмом стабілізації середовища рубця є адаптація стінки рубця та ворсинок рубця до складу раціону. Цілеспрямоване і м'яке харчування з високим вмістом крохмалю може значно збільшити проникність стінки рубця для коротколанцюгових жирних кислот.
Занадто високе споживання легкорозщеплюваних вуглеводів, таких як цукор або легко ферментний крохмаль, призводить до швидкого збільшення концентрації пропіонової кислоти і, таким чином, до падіння рівню рН в рубці. Результатом цього може стати ацидоз рубця. У цьому випадку слід скоротити частку крохмалю швидкого розпаду в рубці і збільшити вміст сирої клітковини в раціоні (див. також розділ «Ацидоз рубця»).
Так званий стійкий до дії рубця крохмаль, оскільки він переважно зберігається в зерновій кукурудзі, має високу стійкість і може мікроорганізмами розщеплятися лише значно повільніше. Таким чином, крохмаль зернової кукурудзи або кукурудзяного карнажу є бережливим енергетичним джерелом для рубця і запобігає підвищеній кислотності через надто швидке виділення кислоти.
Велика частина кукурудзяного крохмалю, нерозщепленого в рубці, доступна корові безпосередньо в тонкій кишці як джерело енергії. Тут вона ферментативно перетворюється в глюкозу і може бути використана безпосередньо як енергія для виробництва молока.
Стан рубця | Діапазон рН |
---|---|
Здоровий рубець | 6,2-7,0 |
Підгострий / латентний ацидоз рубця | 5,5-6,1 |
Гострий ацидоз | < 5,5 |
Параметри, що підлягають перевірці | Цільове значення | Небезпека |
---|---|---|
Порахувати кількість пережовувань на прикус (2-3 повторення на корову) | 55-60 пережовувань на прикус у лактуючих корів |
< 50 пережовувань на прикус; сильне піноутворення при пережовуванні; < 60% тварин в стаді ремиґають |
Проконтролювати наповненість рубця | Досягнення оцінки 3 бали для рубця у лактуючих корів |
Оцінка рубця 1 і 2; тут утворюється так званий «попереджувальний трикутник» (див. «Заповнення рубця») |
Консистенція посліду та волокнистість посліду | В залежності від годівлі досягнення оцінки посліду 2-3 | Рідкий послід (оцінка посліду 1) |
Стан тіла тварини (Body Condition Score); стан шкури | Залежно від ефективності та загальної конституції, оцінка BSC становить 2,5-3,25 у лактуючих корів |
Слабкий стан тіла тварини (< 2,5); кудлата шкура |
Компоненти молока в цистерні та окремих тварин | Залежно від рівня продуктивності; вміст жиру стабільний і залежить від рівня продуктивності щонайменше в межах від 3,6 до 4,0 |
Жирність: співвідношення білків < 1:1 низький вміст жиру в молоці (< 3,6%); сильне зниження вмісту жиру; Перевірити окремі тварини та цистерну з молоком |
Здоров’я копит / кульгаві тварини | Якомога менше кульгавих тварин! | Раптовий початок серйозної кульгавості; м'яке копито; кровотеча на підошві (ознаки ламініту); подвійна підошва |
Вимірювання рН у сечі / рубці |
Сеча: pH > 8,0 Рубець: pH > 6,0 |
Якщо цільові значення в сечі або рубці нижче встановлених цільових значень |
Дуже глибоко впала голодна ямка; голодна ямка здається прямокутною. Шкіра нижче стегон спускається вертикально вниз і прилягає до поперечних відростків. Голодна ямка за реберною дугою більше ширини долоні. Чіткі ознаки того, що тварина вже довго не їла. Перевірте стан здоров'я!
Глибоко впала голодна ямка; недостатнє забезпечення кормом; голодна ямка з'являється у вигляді трикутника («попереджувальний трикутник») за реберною дугою більше ширини долоні. Шкіра прилягає до поперечних відростків. Часто спостерігається у тварин перед отеленням; У годуючих тварин ознаки відсутності прийому кормів.
Голодну ямку лише трохи видно за реберною дугою. Шкіра над поперечними відростками проходить на ширину долоні вертикально, а потім виступає назовні. Бажана оцінка стану рубця молочних корів у першій половині лактації з цілеспрямованим добовим споживанням кормів та відповідною швидкістю проходження корму в травному тракті.
Голодна ямка не помітна. Шкіра над поперечними відростками виступає прямо назовні. Ідеальна оцінка рубця для стародійних корів та сухостійних корів.
Голодна ямка і поперечні відростки не помітні; Черевна шкіра натягнута по колу, а реберна дуга плавно переходить в бік. Саме так має виглядати рубець у сухостійних корів. Знак хорошого споживання корму.
Контроль стану тіла, а також наповненість рубця окремих тварин та груп тварин служить для оцінки подачі кормів та прийому кормів в стаді. Ця система була спочатку розроблена в Північній Америці і зарекомендувала себе як гарна і дієздатна система класифікації корів за балами стану.
Оцінка стану тіла, а отже м'ясного і жирового вмісту, здійснюється на основі визначених точок на тілі корови. Оцінки стану коливаються від 1 балу (сильне виснаження) до 5 балів (сильне ожиріння).
Оцінка тварин проводиться ззаду, беручи до уваги області заднього відділу хребта з поперечними відростками (поперековий відділ хребта), області таза та основу хвоста.
Причини виникнення запалення копит
Головна причина: помилки годування → запалення, обумовлене харчуванням; повністю уражене копито
Окрім причин, пов’язаних з годуванням, є й інші причини розвитку запалення:
Що відбувається у разі запалення копит?
Заходи контролю для уникнення запалення копит:
Додаткові заходи контролю:
Майбутні наслідки запалення копит:
Деформований розвиток копита після запалення; копито у формі «дзьоба»
Загальні факти:
Причини виникнення кетозу:
Що відбувається з обміном речовин під час кетозу?
Явні ознаки кетозу:
Профілактика кетозу:
Лікування кетозу:
Граничні значення для кетозу в аналізах крові:
Харчова маса, що поступає з сичугу, нейтралізується в тонкій кишці за допомогою секрету підшлункової залози, жовчного міхура і рубця, і продовжується перетравлення попередньо ферментованого субстрату. Власні ферменти (ліпази та амілази) відповідають за перетравлення жирів та крохмалів. У порівнянні з моногастричними тваринами, активність ферменту в тонкій кишці є досить низькою і, отже, обмежує здатність перетравлення крохмалю і жиру. Наприклад, кількість крохмалю в тонкій кишці однієї корови не повинна перевищувати 1,5 кг на день, інакше, існує підвищений ризик невдалої ферментації або метеоризму.
Занадто високе скупчення білків у тонкій кишці також призводить до кольок у тонкій кишці та діареї.
У товстій кишці відбувається всмоктування води (H2O) з харчової маси, а також, в меншій мірі, мікробіологічне перетравлення крохмалю і білків, які залишилися в харчовій масі. Проте короткі ланцюгові жирні кислоти (ацетат, пропіонат та бутират), які утворюються в результаті, більше не можуть бути використані для енергозабезпечення худоби.
Кількість молока і його компонентів дозволяє зробити найкращі висновки щодо годівлі.
Для оцінки варто виділити 3 групи:
Вміст білка в молоці, % | Вміст сечовини в молоці, ppm | Зауваження / Примітки | ||
---|---|---|---|---|
Новотільні корови (0-100 днів доїння) |
Корови середнього періоду тільності (100-200 днів доїння) |
Стародійні корови (200‑300 днів доїння) |
||
< 3 | < 3.1 | < 3.2 | < 150 | Дефіцит енергії і білка |
< 3 | < 3.1 | < 3.2 | > 300 | Дефіцит енергії і надлишок білка |
> 3 | > 3.1 | > 3.2 | > 300 | Надлишок білка |
< 3 | < 3.1 | < 3.2 | 150-300 | Дефіцит енергії |
> 3.1 | > 3.2 | > 3.3 | 250-350 | Незначний надлишок білка |
> 3.1 | > 3.2 | > 3.3 | 200-250 | Збалансована годівля |
Етап лактації | Проба | Середні значення | |||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Кількість | % | Мкг |
Жири, % |
Білки, % |
Сечовина | Кількість клітинних елементів | |
5-100 день | 58 | 32.2 | 29.6 | 4.02 | 3.14 | 144 | 147 |
101-200 день | 47 | 26.1 | 26.5 | 4.01 | 3.33 | 158 | 459 |
після 200 дня | 75 | 41.7 | 17.3 | 4.46 | 3.65 | 154 | 445 |
Всього | 180 | 100.0 | 23.7 | 4.15 | 3.35 | 152 | 329 |
Середнє значення для корів до 100 днів доїння
Група | К-сть тварин | % |
Молоко, кг |
Жири, % |
Білки, % |
Сечовина, мг/л |
F:E1 |
Білки, г/МДж |
ECM, кг |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
1-ша лактація | 12 | 48 | 32.5 | 3.30 | 3.27 | 268 | 1.01 | 11.3 | 29.5 |
з 2-ї лактації | 13 | 52 | 34.5 | 3.11 | 3.08 | 264 | 1.01 | 11.1 | 30.3 |
Всі | 25 | 100 | 33.5 | 3.20 | 3.17 | 266 | 1.01 | 11.2 | 29.9 |
Середнє значення для корів з 101 по 200 день доїння
Група | К-сть тварин | % |
Молоко, кг |
Жири, % |
Білки, % |
Сечовина, мг/л |
F:E1 |
Білки, г/МДж |
ECM, кг |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
1-ша лактація | 1 | 11 | 21.6 | 3.95 | 3.29 | 267 | 1.20 | 10.5 | 21.3 |
з 2-ї лактації | 8 | 89 | 26.1 | 3.61 | 3.22 | 255 | 1.12 | 10.8 | 24.2 |
Всі | 9 | 100 | 25.6 | 3.65 | 3.23 | 256 | 1.13 | 10.8 | 23.9 |
Середнє значення для корів після 200 днів доїння
Група | К-сть тварин | % |
Молоко, кг |
Жири, % |
Білки, % |
Сечовина, мг/л |
F:E1 |
Білки, г/МДж |
ECM, кг |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
1-ша лактація | 6 | 50 | 23.5 | 3.76 | 3.40 | 270 | 1.11 | 11.0 | 22.6 |
з 2-ї лактації | 6 | 50 | 24.6 | 3.32 | 3.32 | 244 | 1.00 | 11.5 | 22.5 |
Всі | 12 | 100 | 24.0 | 3.54 | 3.36 | 257 | 1.05 | 11.2 | 22.6 |
Номер лактації | День доїння |
Молоко, кг |
Жири, % |
Білки, % |
Сечовина, мг/л |
F:E1 |
---|---|---|---|---|---|---|
4 | 233 | 34.8 | 4.00 | 3.67 | 239 | 1.1 |
2 | 248 | 27.6 | 4.76 | 3.74 | 222 | 1.3 |
3 | 261 | 37.9 | 5.51 | 3.97 | 268 | 1.4 |
2 | 261 | 25.1 | 4.84 | 3.72 | 268 | 1.3 |
6 | 262 | 30.9 | 4.91 | 3.36 | 219 | 1.4 |
4 | 267 | 30.4 | 4.67 | 3.63 | 260 | 1.3 |
2 | 268 | 17.4 | 6.30 | 4.32 | 288 | 1.5 |
1 | 268 | 25,0 | 4.65 | 3.57 | 233 | 1.3 |
1 | 268 | 30.8 | 4.85 | 3.70 | 238 | 1.3 |
2 | 296 | 12.4 | 5.93 | 4.12 | 282 | 1.4 |
3 | 316 | 27.2 | 3.79 | 3.35 | 205 | 1.1 |
7 | 335 | 30.0 | 4.45 | 3.81 | 197 | 1.2 |
1 | 340 | 24.7 | 4.99 | 3.93 | 222 | 1.3 |
2 | 366 | 21.5 | 5.07 | 4.17 | 226 | 1.2 |
3 | 380 | 14.5 | 4.74 | 3.78 | 214 | 1.3 |
5 | 443 | 16.7 | 4.63 | 3.85 | 224 | 1.2 |
3 | 478 | 5.9 | 4.64 | 4.07 | 200 | 1.1 |
3 | 524 | 20.8 | 5.16 | 4.12 | 179 | 1.3 |
2 | 583 | 18.8 | 5.05 | 4.13 | 218 | 1.2 |
1 | 667 | 24.0 | 4.61 | 4.66 | 193 | 1.0 |
Оцінка | Характеристика |
---|---|
1 |
▪ дуже рідкий ▪ консистенція «горохового супу» ▪ немає кілець або ямочки ▪ фекальні калюжі ▪ Не бажано! |
2 |
▪ маленькі купки, розлив ▪ менше 2,5 см висотою ▪ кільця ▪ «нормальна» консистенція при споживанні молодої пасовищної трави |
3 |
▪ консистенція «вівсяної каші» ▪ близько 4 см висотою ▪ 4-6 концентричних кільця / ямочки ▪ цільова оцінка для лактуючих корів |
4 |
▪ послід товстий ▪ не прилипає ▪ не утворює кільця / ямочки ▪ цільова оцінка для сухостійних корів |
5 |
▪ твердий оформлений послід ▪ кучка висотою 5-10 см ▪ не бажано |
Не тільки консистенція, але й неперетравлені частинки корму дають висновок щодо травлення, особливо в рубці.
При високому вмісті неперетравлених зерен у посліді (наприклад, злакових, кукурудзяних) існують такі можливі причини:
Оптимальний послід лактуючої корови (оцінка 3):
Якщо в рубці знаходиться занадто мало енергії або білку, то під час перетравлення та синтезу бактерій відбуваються невідповідні процеси, а травна робота не є оптимальною. При занадто великій швидкості проходження корму не вистачає часу на травлення в рубці і довгі волокна потрапляють в кишечник.
Для того, щоб оцінити неперетравлені компоненти або довгі волокна в посліді, рекомендується просіяти послід за схемою, представленою в наступному підрозділі.
Покладіть кілька фекалій (близько 100 мл) у кухонне сито (розмір вічка 1,5 мм) і промийте великою кількістю води, поки в ситі не залишиться грубий неперетравлений матеріал. Потім з фрагментів кукурудзи зробіть цілі кукурудзяні зерна і перевірте, чи є в них ще крохмаль або чи це лише оболонка зерна. Потім перевірте компоненти волокна в ситі. При гарному травленні всі інгредієнти повинні бути довжиною <0,5 см.
Оцінка посліду повинна бути проведена приблизно в 5% стада.
У випадку розбивки на групи, доцільно провести оцінку посліду кожної окремої групи в разі, якщо відгодівля розбита на різні раціони.
Оцінка втрат через послід
Жменя посліду = 100 мл відповідає при щоденній кількості посліду 40-50 кг на корову близько 1/400 загального об’єму посліду.
1 зерно на 100 мл відповідає 400 зернам в день, які виділяються неперетравленими. Одне ядро кукурудзи в силосі важить близько 0,3 г, так що при виведенні 400 зерен в день можна розрахувати втрату крохмалю в 120 г.
Неперетравлене зерно в посліді (на 100 мл) |
Втрата крохмалю в день |
---|---|
1 | 120 г |
3 | 360 г |
5 | 600 г |
7 | 840 г |
9 | 1080 г |
консультант з годівлі (корова)