Боротьба зі збудниками хвороб

Ці сірі з червоно-коричневими краями плями малопомітні на листі, але вже є початковою ознакою зараження. Спершу ми бачимо їх лише на листі, але згодом ураження поширюється і на черешки листків. У важких випадках хвороба поширюється на всі частини рослини, а уражене листя повністю відмирає.

Церкоспроз – це одна з найбільш шкідливих грибкових хвороб цукрових буряків: її збудники можуть спричинювати до 50% втрати врожаю¹. Приблизно дві третини посівних площ у світі уражаються цією хворобою, як у помірних, так і у важких її проявах.

Успішно застосовуючи традиційні технології селекції, науковці компанії KWS вже можуть презентувати ринку покращені гібриди цукрового буряку зі стійкістю проти церкоспорозу. У порівнянні з іншими вже запропонованими гібридами з такою ж характеристикою, нові гібриди KWS демонструють ще й значно вищі показники врожайності: як на ділянках без церкоспорозу, так і на площах, вже уражених хворобою.

Нові гібриди зі стійкістю проти церкоспорозу вже вирощуються у Сполучених Штатах Америки, Італії, Іспанії, а також Австрії, і вже скоро будуть доступні в інших країнах. Більше того, Німецьке бюро сортів рослин вже затвердило для вирощування два гібриди CR+ (зі стійкістю проти церкоспорозу) на території Німеччини.

Нові гібриди зі стійкістю проти церкоспорозу демонструють покращений захист впродовж усього вегетаційного періоду. Таким чином, ми маємо змогу зменшувати потенційне фунгіцидне навантаження, що є важливим для провадження більш відповідального землеробства.

Кліматичні зміни: комфортні умови для поширення церкоспорозу

Оптимальними умовами для поширення інфекції та розвитку церкоспорозу є висока вологість (більше 95%) та температура +25-30 °C. Плями на листі зазвичай з’являються на початку липня, коли вміст вологи у рослині більший, і відбувається контакт листя між собою.

На листі, вже інфікованому церкоспорозом, спершу з’являються лише декілька маленьких плям. Згодом ці плями збільшуються як у розмірах, так і в кількості, допоки не вкриють собою усю поверхню листка, що спричинює його в’янення та поступову загибель. Рослина згодом здатна формувати нове листя – однак, воно теж може уражатися хворобою і поступово відмирати.

Зміни клімату додатково впливають, як на поширення, так і збільшення випадків важких проявів церкоспорозу. Помірна зима, а також тепле та вологе літо лише посилює поширення інфекції: через підвищення температури інфекція мігрувала далі на північ, а на традиційних територіях поширення церкоспорозу її випадки стають частішими та важчими.

Церкоспороз може «виживати» на залишках інфікованого листя впродовж декількох років – це робить можливим його перебування у грунті до початку наступного посіву буряків. Іншим джерелом інфекції можуть бути дикі рослини, що були уражені церкоспорозом: за достатньої вологості їхні спори можуть переноситися разом з дощем, вітром або комахами на культивовані рослини у полі. Спори проростають на поверхні листя та уражають клітини рослини через продихи.

¹ Wolf, P. F. J., Kraft, R., and Verreet, J. A. (1998). Schadrelevanz von Cercospora beticola (Sacc.) in Zuckerrüben als Grundlage einer Verlustprognose. (Relevance of damage caused by Cercospora beticola (Sacc.) in sugarbeets as the basis for a loss forecast.) J. Plant Dis. Prot. 105, 462–474.