• KWS-tree-with-sunrise.jpg
    Майбутнє

Нові методи селекції та редагування генома у сільському господарстві

У сільському господарстві інновації у сфері селекції рослин відіграють неймовірно важливу роль та допомагають йому йти в ногу з майбутніми викликами.

Перед сільським господарством сьогодні постає багато викликів. Зміна клімату призводить до посух, теплового стресу і мінливих умов культивації. Зростання кількості сільськогосподарських шкідників та хвороб рослин загрожує врожайності та живленню культур. Як суспільство, ми хочемо не лише забезпечити продовольством зростаючу кількість населення, але й покращити економічну, екологічну та соціальну сталість наших продовольчих систем. Одним з основних аспектів цього є суттєве скорочення внесення таких ресурсів, як пестициди, добрива та вода. Вирішення цих завдань вимагає постійного покращення якості насіння.

Мета сучасної селекції рослин полягає в тому, щоб створювати нові сорти та гібриди, які дають більший результат за менших витрат

Вища врожайність

... більший результат з гектару існуючих сільськогосподарських угідь, а отже захист природних середовищ існування та біорізноманіття

Посилена резистентність

... або толерантність до шкідників чи хвороб – менша потреба у внесенні хімічних препаратів для захисту рослин, що також призводить до меншої кількості поїздок у поля і відповідно зменшення викидів CO2

Менше внесень

... води, добрив та пестицидів, що допомагає зберегти ресурси, покращити якість їжі та захистити довкілля

Коротко про редагування генома

Редагування генома – це новий метод селекції, який може використовуватися дослідниками та селекціонерами для цілеспрямованих і специфічних змін у ДНК рослини.

Розриви та відновлення ДНК у природі відбуваються спонтанно й часто, що призводить до природніх мутацій в клітинах. Ці природні мутації забезпечують адаптацію організмів до нових або складних умов через певний час, а отже, поступово змінюються. Саме тому сьогодні ми бачимо багате біорізноманіття.

При редагуванні генома ці «спонтанні» мутації замінюються прецизійними: геном розривається у точному та попередньо визначеному місці, що стимулює власний механізм клітини з відновлення. Це, в свою чергу, впливає на прояв певних ознак рослини.

Дослідники можуть виявляти функцію генів рослин, яка допомагає зробити рослини стійкішими та/або продуктивнішими. Якщо такий ген виявлено, геном може пройти редагування для швидкого підвищення стійкості культури до хвороби, її толерантності до клімату, харчової цінності, засвоюваності або смаку.

Результати редагування генома можна простежити до мутації, але вам не вдасться визначити, чи сталося це завдяки звичайним методам селекції, завдяки редагуванню генома, чи виникло природним шляхом.

1

Пошук

Фермент (нуклеаза) спрямовується до потрібного місця в геномі.

2

Розрив

Нуклеаза точно розрізає ДНК і створює дволанцюговий розрив.

3

Репарація

Власна система репарації клітини знову поєднує ДНК, і послідовності при цьому можуть бути видалені або додані.

Залежно від бажаного результату можуть використовуватися різні технології редагування генома

Залежно від культури або бажаної ознаки для забезпечення універсальності процесу можна використовувати різні форми редагування генома. Деякі способи застосування редагування генома можуть створювати генетично модифіковані рослини шляхом введення чужорідних генів. Інші, такі як SDN-1 і SDN-2, не потребують стороннього генетичного матеріалу. Методи «цинкових пальців», TALEN і CRISPR/Cas можна застосовувати різними способами. Враховуючи це, з нормативної точки зору важливо деталізовано оцінювати створений за допомогою цих методів кінцевий продукт.

Нові методи селекції, такі як редагування генома, є необхідною еволюцією, яка допомагає прискорити процес селекції рослин.

Традиційна селекція рослин – це тривалий процес, який, залежно від культури, може тривати до 25 років, перш ніж покращений сорт чи гібрид стане доступним для аграріїв. Також це складний процес, оскільки при кожному схрещуванні можуть посилюватися як бажані характеристики (наприклад, стійкість до шкідників), так і небажані властивості (наприклад, нижча врожайність).

Редагування генома дозволяє дослідникам і селекціонерам додавати бажані характеристики, запроваджуючи невеликі цілеспрямовані зміни без включення небажаних властивостей – і це прискорює розробку нових сортів рослин принаймні на 20-30%. Час тут неймовірно важливий, оскільки зміна клімату, шкідники та хвороби рослин — це швидкоплинні виклики для сільського господарства, які потребують швидкого вирішення.

Застосовна нормативна база

Глобальної нормативної бази щодо нових методів селекції немає. Чинне законодавство ЄС фактично забороняє редагування генома.

У 2018 році Європейський суд своїм рішенням класифікував усі рослини, створені за допомогою нових методів селекції, таких як редагування генома, як генетично модифіковані організми (ГМО). ГМО наразі суворо регулюються законодавством ЄС щодо ГМО, навіть якщо рослина ідентична рослині, отриманій у результаті традиційних методів селекції, і не містить чужорідної ДНК.

У світлі цього рішення Рада Європейського Союзу попросила Комісію ЄС надати дослідження з оцінкою поточного стану та умов використання нових методів селекції. У дослідженні, опублікованому у квітні 2021 року, зазначено, що чинне законодавство не відповідає меті і що нові методи селекції потенційно можуть допомогти створити сталу продовольчу систему у рамках стратегії «Від лану до столу».

Після оцінки впливу та серії публічних консультацій Комісія ЄС 5 липня 2023 року опублікувала законодавчу пропозицію щодо рослин, отриманих від цілеспрямованого мутагенезу та цисгенезу. Ця пропозиція спрямована на створення більш відповідної нормативно-правової бази для нових методів селекції. Європейська рада та Європейський парламент наразі обговорюють цю пропозицію, а потім приймуть рішення щодо остаточного тексту закону.

Інші країни мають інші нормативні акти

Науковий консенсус полягає в тому, що ризики, пов’язані з редагуванням генома, еквівалентні ризикам традиційної селекції. Це відображено у різних регуляторних політиках у всьому світі. У багатьох країнах, особливо в Європі, редагування генома суворо регулюється, проте це не усюди так.

Компанія KWS є активним учасником проекту PILTON і підтримує його три основні цілі:

  • Представити реальний конкретний приклад нових методів селекції та їхніх переваг
  • За допомогою наукових заходів забезпечити рівноправний доступ до інформації, краще розуміння та досягнення консенсусу у сфері селекції рослин
  • Залучити політичних лідерів, політиків та громадськість для вирішення цього важливого питання

Додаткова література

Контакти

Стефан Крінгс
Стефан Крінгс
Керівник відділу глобального маркетингу та комунікацій
Відправити лист
КОНТАКТ