Правильне удобрення кукурудзи – запорука ідеального розвитку культури
Для здорового росту та розвитку, окрім світла, води та тепла, сільськогосподарським культурам потрібна ще й достатня кількість поживних речовин. Із внесенням добрив, виходячи з врожайності та місцеположення поля, ви зможете забезпечити необхідну кількість поживних речовин та закласти основи для успішного вирощування кукурудзи.
Кукурудза отримує значну користь від добрив рослинного і тваринного походження, оскільки виділення поживних речовин такими добривами найкраще відповідає потребам цієї культури. Зазвичай внесення органічних добрив здійснюється навесні, перед посівом. Важливо використовувати методи, які мінімізують втрати і зберігають ґрунт.
Якщо добрива застосовують перед сівбою, земля має бути вирівняна, а не розорана. Якщо внесення добрив відбувається після посіву, їх треба вносити близько до землі, розміщуючи між рядками.
Залежно від країни виробництва добрива рослинного і тваринного походження дуже різняться своїм поживним складом. Тому виникає необхідність в аналізі інгредієнтів.
Компанія KWS прагне ознайомити вас з різними аспектами удобрення, щоб допомогти вам досягти успіху при вирощуванні кукурудзи.
Продукти ферментації, що залишаються в біогазовій установці, набули популярності як добрива у сільськогосподарському виробництві завдяки високому вмісту в них поживних речовин. Вони можуть бути твердими або рідкими і відомі також під назвою «біогазова суспензія».
Компанія KWS наводить узагальнену інформацію про вплив бродіння на вміст сухої речовини та поживних речовин. Ці ефекти напряму залежать від тривалості перебування субстратів у біореакторі, температури у біореакторі, об'ємного навантаження біореактора та фізичних і хімічних умов.
Загальні ефекти ферментації:
- Зниження здатності до проростання насіння бур'янів
- Ферментація вбиває мікроорганізми
- Зменшення кількості хвороботворних бактерій
Вплив ферментації на суху речовину:
- Деградація субстратів на 30-80% від сухої речовини
- Покращена плинність ферментизованого органічного осаду в порівнянні із суспензією
- Краще просякання, швидше проникнення в ґрунт
- Видалення органічних кислот, що сприяє зменшенню каустичного ефекту та запаху
- Підвищення рН
Вплив ферментації на азот:
- Частина фосфору перетворюється на неорганічні сполуки (те саме відбувається і з азотом)
- Поліпшується доступність К2O і MgO для рослин
Вплив ферментації на азот:
- Завдяки підвищеному рН амоній перетворюється на аміак > ризик втрати азоту через випаровування
- Органічно зв'язаний азот перетворюється на амоній-N > зростання доступності для рослин
Скільки поживних речовин міститься в кожному з добрив?
Вибір правильного добрива з адекватним вмістом поживних речовин має важливе значення для забезпечення оптимального постачання рослин поживними речовинами. Компанія KWS зібрала інформацію про вміст поживних речовин у різних добривах рослинного і тваринного походження.
Вміст поживних речовин у гної та посліді птиці в кг/ц (після відрахування втрат при зберіганні)
Назва гною | Тип гною | Одиниці вимірювання | N (кг/E) | NH4–N (кг/E) | P205 (кг/E) | K2O (кг/E) | MgO (кг/E) | CaO (кг/E) | Суха речовина |
Гній | Гній телят | dt | 0,4 | - | 0,3 | 0,9 | 0,1 | 0,0 | 20% |
Гній | Гній телиць | dt | 0,5 | - | 0,3 | 1,0 | 0,1 | 0,0 | 20% |
Гній | Гній дійних корів | dt | 0,6 | - | 0,4 | 0,9 | 0,1 | 0,0 | 20% |
Гній | Кінський гній | dt | 0,4 | - | 0,3 | 1,1 | 0,1 | 0,0 | 30% |
Послід птиці | Курчата, бройлери | dt | 2,0 | - | 2,6 | 2,3 | 1,0 | 11,0 | 65% |
Послід птиці | Кури | dt | 2,4 | - | 2,1 | 3,0 | 0,6 | 0,0 | 50% |
Послід птиці | Індичий послід | dt | 2,2 | - | 2,3 | 2,3 | 0,5 | 0,0 | 50% |
Послід птиці | Послід індиків із зниженим вмістом фосфору. | dt | 2,1 | - | 1,8 | 2,3 | 0,5 | 0,0 | 50% |
Сухий гній | Кури-несучки | dt | 2,5 | - | 2,0 | 1,5 | 0,4 | 4,0 | 50% |
Вміст поживних речовин у суспензії гною в кг/м³ (після відрахування втрат при зберіганні)
Назва гною | Тип гною | Одиниці вимірювання | N (кг/E) | NH4–N (кг/E) | P205 (кг/E) | K2O (кг/E) | MgO (кг/E) | CaO (кг/E) | Суха речовина |
Рідкий гній ВРХ | Рідкий гній телят | м³ | 4,3 | 2,4 | 2,0 | 5,1 | 0,7 | 0,0 | 4% |
Рідкий гній ВРХ | Рідкий гній телиць | м³ | 4.7 | 2,6 | 1,8 | 7,5 | 0,8 | 0,0 | 10% |
Рідкий гній ВРХ | Рідкий гній дійних корів | м³ | 5,2 | 2,9 | 2,0 | 7,7 | 0,7 | 0,0 | 10% |
Рідкий гній ВРХ | Рідкий гній биків на відгодівлі | м³ | 4,8 | 2,6 | 2,2 | 5,4 | 1,0 | 0,0 | 10% |
Рідкий гній свиней | Рідкий гній свиней (2-фазний) | м³ | 4,3 | 3,0 | 3,0 | 2,8 | 1,3 | 0,0 | 5% |
Рідкий гній свиней | Рідкий гній поросят | м³ | 4,0 | 2,8 | 2,5 | 3,6 | 0,7 | 0,0 | 4% |
Рідкий гній свиней | Рідкий гній свиней на відгодівлі Ø 2-фазний | м³ | 5,6 | 3,9 | 3,4 | 3,9 | 1,4 | 0,0 | 6% |
Рідкий гній свиней | Рідкий гній свиней на відгодівлі Tr 2-фазний | м³ | 7,0 | 4,9 | 4,2 | 5,0 | 1,8 | 0,0 | 7% |
Рідкий гній свиней | Рідкий гній свиней на відгодівлі Fl 2-фазний | м³ | 4.7 | 3,3 | 2,8 | 3,3 | 1,2 | 0,0 | 5% |
Джерело: Сільськогосподарська палата
Азот необхідний для росту та здоров'я рослин, а отже – для врожаю. Дотримання правильних доз тут має вирішальне значення не тільки з огляду на навколишнє середовище, а й на здоров'я рослин. Необхідно застосовувати підхід, заснований на потребах.
Взагалі, рекомендується вносити приблизно 140-200 кг N/га (залежно від очікуваної врожайності).
На початку фази розвитку кукурудзи існує високий ризик переміщення азоту з опадами в глибші шари ґрунту в формі нітратів. Азот у вигляді амонію у ґрунті не виступає у зв'язаній формі, тому йому не загрожує вимивання. Крім того, кукурудза на дуже ранній стадії здатна поглинати амоній. Для економічної, екологічної та структурної оптимізації постачання азоту рослинам необхідно враховувати як вміст Nmin, так і заміщення азоту під час вегетації. Для визначення обсягу азотних добрив потрібно, крім бажаного розміру врожаю, враховувати різноманітні джерела постачання та причини втрат азоту.
Використання азотних добрив регулюється Постановою про внесення добрив.
Джерела надходження азоту:
- Мінералізація із запасів ґрунту
- Виділення азоту з органічних добрив
- Виділення азоту в ході його регулювання бобовими
- Вплив попередньої культури
Втрати азоту:
- Газові втрати внаслідок застосування добрив рослинного і тваринного походження
- Знешкодження втрат
- Втрати внаслідок денітрифікації
Склад важливих азотних добрив
(Вагові специфікації у ваг. % [= кг/ц] відповідно до специфікацій виробника або об. % [= кг/100 л])
Добрива |
Вміст азоту* ваг. % (кг/ц) |
Вміст вапна (кг СаО на 100 кг N) |
Інші поживні речовини (Ваг. %) Примітки |
||||
N |
У тому числі як |
Об.% N (кг/100 л) |
|||||
NO3 |
NH4 |
Амід |
|||||
Вапняково-аміачна селітра (KAS) |
27 |
13,5 |
13,5 |
- |
- |
-55 |
До 4% MgO |
KAS + S (наприклад, YaraBela Sulfan) |
24 |
12 |
12 |
- |
- |
-87 |
6% S |
KAS + Mg + S (YaraBela Optimag 24) |
24 |
12 |
12 |
- |
- |
-92 |
8% MgO, 6 S |
Сульфат амонію (ASS) |
26 |
7 |
19 |
- |
- |
-196 |
13% S |
ASS стабілізований (Entec 26) |
26 |
7,5 |
18,5 |
- |
- |
-196 |
13% S |
Сульфат амонію (Сульфат амонію, SSA) |
21 |
- |
21 |
- |
- |
-299 |
24% S |
Сечовина |
46 |
- |
- |
46 |
- |
-100 |
- |
Сечовина стабілізована (Alzon 46) |
46 |
- |
- |
46 |
- |
-100 |
- |
Сечовина + сірка (YaraUreas) |
38 |
- |
6,6 |
31,4 |
- |
-134 |
7,5% S |
Сечовина + сульфат амонію (Piamon 33 S) |
33 |
- |
10,4 |
22,6 |
- |
-180 |
12% S |
Кальцію ціанамід, спінений (Perlka) |
19,8 |
1,5 |
- |
- |
- |
+152 |
18,3% Цианамід-N |
Розчин нітрату амонію (AHL) |
28 |
7 |
7 |
14 |
36 |
-100 |
1,28 кг/л |
Розчин нітрату амонію (AHL) |
30 |
7 |
8 |
15 |
40 |
-100 |
1,32 кг/л |
AHL стабілізований (Alzon рідкий) |
28 |
7 |
7 |
14 |
36 |
-100 |
1,28 кг/л |
AHL + сірка (Piasan-S 25/6) |
25 |
5 |
9 |
11 |
33 |
-142 |
6% S; 1,31 кг/л |
AHL + сірка стабілізована (Alzon fluid S 25/6) |
25 |
5 |
9 |
11 |
33 |
-142 |
6% S; 1,31 кг/л |
Розчин сульфату амонію (ASL) |
8 |
- |
8 |
- |
10 |
-299 |
9% S; 1,25 кг/л |
Розчин добрива AS (Lenasol) |
15 |
3,5 |
8,6 |
2,9 |
19 |
-170 |
6% S; 1,25 кг/л |
Розчин сульфату амонію (Domamon L26) |
20 |
- |
6 |
14 |
25 |
-153 |
6% S; 1,25 кг/л |
Сульфат амонію (ATS) |
12 |
- |
12 |
- |
16 |
-480 |
26% S; 1,32 кг/л |
*Використовувати вміст у ваг. % не дуже зручно для застосування рідких добрив, оскільки обсяги внесення визначаються в літрах. Тут нас більше цікавить вміст в об. %, показаний у таблиці (як заокруглені значення). Перетворення здійснюється на основі густини в кг/л, вказаної в останньому стовпчику. 28He AHL, наприклад, містить 36 об. % N (28*1,28), що відповідає 36 кг N на 100 літрів.
Джерело: LWK NRW
Що стосується фосфору, то тут рекомендується внесення добрив на ґрунтах із 205 середнім рівнем постачання фосфору 40-80 кг/га.
На початку свого розвитку, особливо в холодних умовах, кукурудза демонструє поганий доступ фосфору. На цій стадії росту коренева система рослини кукурудзи ще не повністю розвинена, а здатність до засвоєння фосфору є низькою, особливо на холодних, неактивних ґрунтах або в холодну погоду. Як правило, нестача фосфору є тимчасовою проблемою.
Достатній запас фосфору на цьому етапі найкраще забезпечується за рахунок внесення добрив під корінь поряд з початковою добавкою азоту. На практиці в основному використовуються азотно-фосфатні добрива (наприклад, DAP, MAP). У місцях із високим рівнем фосфору (рівень D, E) вміст фосфатів може бути зменшений без небажаних наслідків. Придатними є азотно-фосфатні добрива (наприклад, із співвідношенням азоту до фосфору 20+20, 25+15). Обійтися взагалі без внесення добрив під корінь можна лише за на стадіях дуже високого рівня наявного фосфору. Доза 30 кг фосфату плюс відповідна кількість азоту задовольняє постачання молодих рослин у місцях з високою його наявністю.
Для калію рекомендована кількість добрива становить 200-240 кг/га К2О.
Калій бере участь в активації численних ферментів у ході метаболічних перетворень у рослинах і впливає на формування інгредієнтів та вуглеводів. Крім того, калій відповідає за підтримання осмотичного тиску в клітинах, а отже – за регулювання водного балансу. Нестача калію гальмує поглинання води і збільшує непродуктивну її витрату. Нестача калію в поєднанні з надлишком азоту додатково знижує опірність шкідникам і хворобам. Рослини, оптимально забезпечені калієм, набагато краще витримують посушливі періоди.
Належний запас калію збільшує міцність і стійкість до гнилизни стебла, а це важливо для остаточного формування початків. Як і всім багатим на вуглеводи рослинам, кукурудзі притаманна дуже висока потреба в калії. Загальне поглинання, до країв волоті, становить у середньому 240 кг К2О на гектар. Для визначення потреби в добривах також необхідно враховувати результати поточних досліджень ґрунту. Рекомендації щодо внесення добрив у місцях з нормальнім вмістом калію: Korn-Kali слід вносити навесні у разі вирощування кукурудзи на зерно та силосної кукурудзи. При середній урожайності – 5-6 ц/га, при високій урожайності – 6-7 ц/га (джерело: K + S Kali GmbH).
Для удобрення магнієм рекомендується вносити 40-70 кг MgO на гектар.
Більша частина магнію (дві третини) поглинається в період між змиканням рядків і цвітінням. Для ґрунтів з недостатнім запасом магнію рекомендується вносити 2-5 ц/га кізериту або 1-2 ц/га кізериту (підкорм) у поєднанні з азотно-фосфорними добривами (джерело: K + S Kali GmbH).
На ґрунтах із достатнім запасом магнію потреба кукурудзи в магнії найлегше задовольняється шляхом використання мінеральних добрив, що містять магній (наприклад, Korn-Kali), та вапна. Гашене вапно містить приблизно 5-15% MgO. Постачання магнієм неможливо забезпечити лише за допомогою удобрення рідким гноєм, оскільки співвідношення калію та магнію в ньому сягає 4, тобто, є зависоким.
Ми рекомендуємо вносити 30-40 кг S на гектар, залежно від потреб у поживних речовинах.
Внаслідок зменшення в останні роки надходження сірки з повітря (<10 кг/га) зросло значення удобрення сіркою для забезпечення врожайності та підвищення якості. Більша частина сірки у ґрунті (до 90%) міститься в органічних сполуках і стає доступною лише після мінералізації. Динаміка конверсії поживних речовин для сірки зіставна з динамікою для азоту. На легких ґрунтах може виникати загроза вимивання. Внесення сірки слід адаптувати до потреб сільськогосподарських культур, а здійснювати його потрібно одночасно із внесенням азоту. Крім того, сірка полегшує використання азоту.
У господарствах, які займаються тваринництвом, дефіцит сірки є доволі малоймовірним, оскільки, наприклад, із рідким гноєм сірка проникає в ґрунт у кількості 0,3-0,5 кг/м3.
Адекватне постачання вапна сприяє покращенню структури та стійкості ґрунту і забезпечує надійну врожайність. Знижується ризик ущільнення та седиментації ґрунту, що позитивно впливає на ріст рослин. Рішення, яке саме добриво вносити, завжди залежить від типу та значення рН ґрунту.
Позитивні ефекти попереднього внесення кальцію (1,5-2 т CaO на гектар):
- Покращення структури та температури ґрунту
- Запобігання замулюванню та підкисленню
Залежно від типу ґрунту необхідно забезпечувати певні значення рН.
Наслідки занадто високого рН:
З підвищенням рівня рН знижується доступність мікроелементів.
Наслідки занадто низького рН:
- Визначення поживних речовин
- Вивільнення токсичних елементів
- Зниження біологічної активності
- Поява структурного пошкодження
Причини підкислення ґрунту:
- Виділення коренів рослин і ґрунтових організмів
- Виведення через рослини
- Вимивання (100-400 кг CaO/га на рік)
- Використання кислих добрив (наприклад, сульфат-нітрат амонію, сечовина)
Значення рН впливає і на наявність поживних речовин
Обговорюється питання про наявність мікроелементів, особливо в місцях з високою врожайністю та в засушливих місцях.
Удобрення може виконуватися шляхом внесення добрив у ґрунт або удобрювання листя. Під час внесення у ґрунт лімітуючим чинником виступає технологія розкидання добрив; при удобрюванні листя вирішальним фактором стає стадія розвитку кукурудзи. Крім того, на ефективність мікроелементів впливають місцеположення поля та погодні умови, як показано в наступній таблиці.
Особливості розташування | Мідь | Марганець | Цинк | Бор | Молібден |
рН вище 7,0 | - - - | - - - | - - - | - - - | ++ |
pH нижче 5,5 | + | + | + | + | - - - |
Надлишок вологи | + | + | + | - | |
Посуха | - - - | - - - | - - | - - - | |
Висока гумусованість | - - | - - | ++ | ++ | - - |
Компресія ґрунту (брак кисню) | ++ | ||||
Високий вміст Р205 | - |
+++ дуже висока доступність; ++ висока доступність; + доступно; - дефіцит; - - сильний дефіцит; - - - дуже сильний дефіцит
Джерело: Сільськогосподарська палата Нижньої землі Північний Рейн-Вествалія